Методичні аспекти впливу сучасних медіа на школярів

Автор:

Анотація: У межах даної статті здійснено аналіз впливу сучасних медіа на процеси формування особистості, визначено напрями діяльності педагогів, щодо забезпечення зацікавлення учнів у навчанні, способи формування національної свідомості в умовах глобалізаційних процесів.

Бібліографічний опис статті:

. Методичні аспекти впливу сучасних медіа на школярів//Наука онлайн: Міжнародний електронний науковий журнал - 2021. - №5. - https://nauka-online.com/publications/pedagogy/2021/5/12-6/

Стаття опублікована у: : Наука Онлайн No5 май 2021

Педагогіка

Лозова Тетяна Олександрівна

викладач кафедри педагогіки та методики викладання

Горлівський інститут іноземних мов

 ДВНЗ «ДДПУ»

МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ВПЛИВУ СУЧАСНИХ МЕДІА НА ШКОЛЯРІВ

МЕТОДИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ВЛИЯНИЯ СОВРЕМЕННЫХ МЕДИА НА ШКОЛЬНИКОВ

METHODOLOGICAL ASPECTS OF THE INFLUENCE OF MODERN MEDIA ON SCHOOLCHILDREN

Анотація. У межах даної статті здійснено аналіз впливу сучасних медіа на процеси формування особистості, визначено напрями діяльності педагогів, щодо забезпечення зацікавлення учнів у навчанні, способи формування національної свідомості в умовах глобалізаційних процесів.

Ключові слова:  засоби масової інформації, інформаційно-культурний простір, соціальні мережі, вплив Інтернету, дослідження ЮНІСЕФ.

Аннотация. В рамках данной статьи осуществлен анализ влияния современных медиа на процессы формирования личности, определены направления деятельности педагогов по обеспечению интерес учащихся в обучении, способы формирования национального сознания в условиях глобализационных процессов.

Ключевые слова: средства массовой информации, информационно-культурное пространство, социальные сети, влияние Интернета, исследования ЮНИСЕФ.

Summary. Within the framework of this article, the analysis of the influence of modern media on the processes of personality formation is carried out, the directions of the activities of teachers to ensure the interest of students in studing, ways of forming national consciousness in the context of globalization processes are determined.

Key words: mass media, information and cultural space, social networks, influence of the Internet, UNICEF research.

Постановка проблеми. Рубіж ХХ-ХХІ століть відзначений стрімким розвитком і широким поширенням інформаційних технологій, які перетворилися з переважно технологічного в культурне і соціальне явище. З одного боку, нові можливості обміну інформацією в світовому масштабі створюють можливість переходу до світового інформаційного суспільства. З іншого – негативні глобальні тенденції швидко зростають.

Аналіз останніх публікацій свідчить, що різні аспекти функціонування соціальних мереж в суспільстві розглядаються в дослідженнях як вітчизняних, так і зарубіжних науковців. Зокрема, вплив засобів масової інформації у соціалізації особистості вивчають В. Афанасьєва, Н. Богомолова, В. Воробйова, Г. Голіцина, І. Кон, С. Корконосенко, Л. Мардахаєв, А. Мудрик та інші.

Метою дослідження є визначення ролi ЗМІ у соціалізації особистості та на формування соціальної свідомості школярів України. Досягнення цієї мети зумовлює розв’язання низки завдань: з’ясувати роль засобів масової інформації у процесах формування соціальної свідомості школярів України.

В сучасному світі технології розвиваються стрімким темпом. Регулярно відбуваються відкриття в різних наукових областях, роботи стають звичайними помічниками по дому, а Інтернет досягає піку популярності і починає все більше впливати на людей та особливо на школярів.

В мережі  діти та підлітки пропускають через себе величезний потік різноманітної інформації, який частково відкладається в свідомості і може впливати на формування ставлення людини до різних речей, як позитивно так і негативно.

За інформацією Internet World Stats від 31 березня 2021 року 5,1 млрд. людей, або 65,6% жителів Землі, підключені до всесвітньої мережі. В середньому кожен користувач Інтернету проводить в мережі 6 годин на день – чверть доби. Це значна кількість часу, адже впродовж календарного місяця користувач витрачає в середньому 180 годин на «віртуальний світ». Протягом року ця цифра зростає до 2160 годин за дванадцять місяців. Таким чином середньостатистичний користувач Інтернету «живе віртуальним життям» 90 діб у році – це майже четверта частина року.

За результатами опитування учнівської молоді та керівників навчальних закладів в Україні, проведеного у 2018 році, в межах міжнародного проекту «Health behaviour school-aged children» (HBSC) – «Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді України», за підтримки ЮНІСЕФ, були представлені сучасні тенденції в поведінці підлітків стосовно здоров’я та впливу соціальних мереж на  психологічний стан учнівської молоді. Аналіз отриманих даних дає підстави визначити пріоритети формування навичок здорового способу життя з урахуванням особливостей різних статево-вікових груп.

За отриманими даними, «майже кожен четвертий підліток віком 10–17 років повідомив, що за останній рік регулярно розумів, що не міг думати ні про що, крім моменту, коли буде можливість знову користуватися соціальними мережами. Найбільше таких було серед 10-річних хлопчиків (35,2%) і студентів ЗПТО (28,5%). Загалом 17,6% респондентів почували себе незадоволеними, тому хотіли більше часу проводити в соціальних мережах. Тут знову вирізняються 10-річні хлопчики та студенти ЗПТО – 25,6% та 18,9% відповідно. Нами зафіксовано тенденцію до змен- шення рівня незадоволеності з дорослішанням. Відчували себе погано через неможливість користуватися соціальними мережами 15,1% опитаної учнівської молоді. Істотних статевих відмінностей не було зафіксовано. Про невдалі намагання скоротити час, витрачений на соціальні мережі, зазначили більше третини (36,3%) респондентів, причому дівчата про це повідомляли частіше, ніж хлопці (42,1% та 30,4% відповідно)» [2].

Проаналізувавши дані дослідження можна побачити, що майже п’ята частина опитуваних школярів замість інших, більш корисних справ, таких як: спорт, хобі, спілкування з однолітками віч-на-віч, обирали провести час в соціальних мережах. Найбільша кількість підлітків (23,9%), які нехтували іншими справами заради соцмереж – 15-річні дівчата (табл. 1).

Таблиця 1

Розподіл ствердних відповідей на запитання: «Нам цікаво дізнатися про твій досвід користування соціальними мережами, час, який ти присвячуєш соціальним мережам (наприклад Facebook) та засобам миттєвих повідомлень (наприклад Viber, WhatsApp, Telegram, SnapChat, Facebook messenger). За останній рік чи бувало таке, що ти…», %

11 років 13 років 15 років 17 років
хлопці дівчата усі хлопці дівчата усі хлопці дівчата усі хлопці дівчата усі
Регулярно розумів(ла), що
не можу думати ні про що інше,
крім моменту, коли буде
можливість знову користуватися
соціальними мережами
24,3 22,9 23,6 24,3 23,4 23,8 21,0 24,8 22,9 21,2 23,1 22,1
Регулярно почувався(лася)
незадоволеним(ою), тому що
хотів(ла) більше часу проводити
в соціальних мережах
19,4 19,3 19,3 18,7 20,8 19,7 15,3 18,0 16,6 12,8 16,8 14,0
Регулярно нехтував(ла) іншими
справами (хобі, спорт), тому що
хотів(ла) бути в соціальних
мережах
15,4 14,8 15,1 13,8 18,2 16,0 17,5 23,9 20,7 16,2 21,2 18,6
Часто використовував(ла)
соціальні мережі, щоб позбутися
негативних відчуттів
25,9 30,1 28,0 35,7 39,3 37,5 34,0 47,2 40,5 32,1 42,9 37,4

Джерело: [2]

Отже, це свідчить про безсумнівний вплив засобів масової інформації на суспільство та формування особистості, який не можна заперечувати.

Безумовно, є вагомі позитивні моменти використання Інтернету. Всесвітня мережа є одним з найбільш ефективних засобів комунікації між людьми, надає різні онлайн-платформи і способи для спілкування, включаючи електронну пошту і миттєвий обмін повідомленнями через соціальні мережі. Особливо доречними ці способи комунікації стали під час пандемії навесні 2020 року.

В наш час люди можуть спілкуватися один з одним практично з будь-якої частини земної кулі, де доступні інтернет-послуги, за допомогою таких сервісів і соцмереж, як Skype, Gmail, Telegram, ZOOM, Google Meet та інші. Подібні сервіси – можливость підтримувати контакт з однолiтками, спілкуватися, ділитися фотографіями і електронними листами у режимі реального часу.

Крім того, кожен підліток може знайти в Інтернеті співтовариство за інтересами. Інтернет-спільнота – що склалася в процесі спільної діяльності відносно стійка система зв’язків і відносин між користувачами інформаційного простору. По-перше, в Інтернеті легше знайти людей зі схожими поглядами; по-друге, знайомство і спілкування в Інтернеті відбувається набагато легше, так як людина тут відчуває себе більш комфортно і розслаблено, ніж в реальному житті; по-третє, Інтернет надає можливість для вільного обміну почуттями і думками, кожна людина може висловлювати думку за соціальними, економічними, політичними або екологічними темами за допомогою блогів, соціальних мереж, відеороликів, підкастів,  інфографіки та т.д. [3].

В даний час Інтернет займає важливе місце в житті людини і суспільства в цілому. Він став основним джерелом інформації, яка формує свідомість людини. Якщо століття тому внутрішній світ людей формувався на основі їх особистого взаємодії, професійної діяльності, подорожей, то сьогодні не потрібно бути дуже активною людиною, щоб дізнаватися новини з іншого боку планети, немає необхідності покидати рідний дім, щоб спілкуватися з людьми. Тому вплив Інтернету на людину оцінюється двояко: і як позитивне, і як негативне.

Перспективи подальших розвідок. Інтернет надає величезний вплив на людський розум, багато в чому формуючи його позицію і світогляд, впливає на здатність людей соціалізуватися.

З огляду на те, що вплив Інтернету на соціалізацію молоді і людей інших вікових груп може бути як позитивним, так і негативним, необхідно керувати цією технологією в інтересах людини.

Література

  1. Закон України про інформацію // Відом. Верховної Ради України. 1992. № 48. Ст. 12.
  2. Соціальна обумовленість та показники здоров’я підлітків та молоді : за результатами соціологічного дослідження в межах міжнародного проекту «Здоров’я та поведінкові орієнтації учнівської молоді» : моногр. / О. М. Балакірєва, Т. В. Бондар та ін. ; наук. ред. О. М. Балакірєва ; ЮНІСЕФ, ГО «Укр. ін-т соц. дослідж. ім. О. Яременка». К. : Поліграфічний центр «Фоліант», 2019. 127 с.
  3. Булах І. С. Психологія особистісного зростання підлітка: Монографія / І. С. Булах. К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2003. 340 с.
  4. Ермаков А. Слепой слух: почему детям «скучно» читать? // Школьное обозрение. 2003. № 1. С. 62-63.
  5. Кон И. С. Социология личности / И. С. Кон. М. : Политиздат, 1967. 383 с.

Перегляди: 281

Коментарі закрито.

To comment on the article - you need to download the candidate degree and / or doctor of Science

Підготуйте

наукову статтю на актуальну тему, відповідно до роздлів журналу

Відправте

наукову статтю на e-mail: editor@inter-nauka.com

Читайте

Вашу статтю на сайті нашого журналу та отримайте сертифікат