Статистичний аналіз диференціації доходів населення України

Автор:

Анотація: В статті розглядається та аналізується розподіл населення за рівнем середньодушових загальних еквівалентних доходів. Досліджено динаміку середнього значення, моди та медіани протягом 2015-2019 рр. На основі розподілу за доходами доведена гіпотеза про підпорядкування обраного показника логнормальному розподілу, обчислені його основні параметри. Здійснено прогнозування розподілу населення за середньодушовими загальними еквівалентними доходами на 2020-2021 рр. Зроблено порівняння з минулим роком та описані висновки проведеного дослідження.

Бібліографічний опис статті:

. Статистичний аналіз диференціації доходів населення України//Наука онлайн: Міжнародний електронний науковий журнал - 2021. - №2. - https://nauka-online.com/publications/economy/2021/2/5-2/

Стаття опублікована у: : Наука Онлайн No2 Лютий 2021

Економіка

УДК 330.564.2

Степанюк Анастасія Олександрівна

студент

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Степанюк Анастасия Александровна

студент

Киевского национального университета имени Тараса Шевченко

Stepaniuk Anastasiia

Student of the

Taras Shevchenko National University of Kyiv

СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ДИФЕРЕНЦІАЦІЇ ДОХОДІВ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ

СТАТИСТИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ ДИФФЕРЕНЦИАЦИИ ДОХОДОВ НАСЕЛЕНИЯ УКРАИНЫ

STATISTICAL ANALYSIS OF INCOME DIFFERENTIATION OF THE POPULATION OF UKRAINE

Анотація. В статті розглядається та аналізується розподіл населення за рівнем середньодушових загальних еквівалентних доходів. Досліджено динаміку середнього значення, моди та медіани протягом 2015-2019 рр. На основі розподілу за доходами доведена гіпотеза про підпорядкування обраного показника логнормальному розподілу, обчислені його основні параметри. Здійснено прогнозування розподілу населення за середньодушовими загальними еквівалентними доходами на 2020-2021 рр. Зроблено порівняння з минулим роком та описані висновки проведеного дослідження.

Ключові слова: диференціація доходів населення, середньодушові загальні еквівалентні доходи, логнормальний розподіл.

Аннотация. В статье рассматривается и анализируется распределение населения по уровню среднедушевых эквивалентных общих доходов. Исследована динамика среднего значения показателя, моды и медианы в течение 2015-2019 гг. На основе распределения по доходам доказана гипотеза о подчинении выбранного показателя логнормальному распределению, вычисленные его основные параметры. Осуществлено прогнозирование распределения населения за среднедушевыми общими эквивалентными доходами на 2020-2021 гг. Сделано сравнение с прошлым годом и описаны выводы проведенного исследования.

Ключевые слова: дифференциация доходов населения, среднедушевые общие эквивалентные доходы, логнормальное распределение.

Summary. The article considers and analyzes the distribution of the population according to the level of the average equivalent total incomes per capita. The dynamics of the average value of the index, the mode and the median during 2015-2019 are investigated. On the basis of the income distribution, the hypothesis of subordination of the selected indicator to the lognormal distribution was proved, and its main parameters were calculated. The forecast of the population distribution by the average equivalent total income per capita for 2020-2021 was carried out. A comparison with the previous year is made and the conclusions of the study are described.

Key words: income differentiation of the population, average total equivalent incomes per capita, lognormal distribution.

Постановка проблеми. Питання розподілу доходів виступає одним з центрових для економік всіх краї світу, його важливість полягає у застосуванні даного показника як індикатора соціальної ситуації. Зокрема для України, вихід з кризового стану та забезпечення економічного зростання робить актуальним аналіз його чинників та умов.

Рівень доходів населення та їх загальний обсяг є початковим етапом оцінки та прогнозування процесу відтворення національного продукту і, відповідно, національного доходу й національного багатства України [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання щодо вибору функції розподілу доходів, її поведінки в динаміці, а також можливості застосування для економік різних країн досі залишається відкритим. Його дослідженню присвятили значну кількість праць зарубіжні науковці, зокрема Саймон Кузнець [2], Ентоні Аткінсон [3], З. Чен [4], М. Леві [5], Б. Мандельброт [6], Р. Жибра [7], I. Б. Комаков [8]. Серед вітчизняних вчених варто виділити роботи В. М. Гейця [9], Е. М. Лібанової [10], Б. В. Гнатіва [11], Т. В. Меркулової та А. А. Янцевича [12].

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою статті є аналіз диференціації доходів населення та виявлення  її основної тенденції, а також побудова прогнозу за допомогою розрахованих параметрів, формулювання рекомендацій щодо покращення матеріального стану населення.

Виклад основного матеріалу. Аналіз теоретичних підходів та емпіричних досліджень диференціації доходів вказує на те, що це явище впливає на розвиток економіки як в позитивному, так і в негативному напрямку.

Негативний напрямок впливу обумовлюється тим, що інвестиційні можливості тісно пов’язані з концентрацією доходів, а їх надлишкова концентрація призводить до використання заможними верствами населення коштів на споживання  або вивезенням їх за кордон. Лише нормальна концентрація збільшує обсяги інвестицій та темпи економічного зростання. Дослідження доводять, що зниження надлишкової нерівності на 0,01 (на 1 пункт індексу Джині) збільшує темп економічного зростання на 1,87 п.п, а темп зростання обсягу інвестицій – в середньому на 3,6–3,8 п.п.

Не можна не звернути увагу і на те, що схильність заможних верств населення до збільшення частки заощаджень зменшує агрегований попит. Це, в свою чергу, сповільнює економічне зростання. Дослідження на основі економетричного аналізу доводять, що занадто велика нерівність доходів виступає гальмом інноваційного розвитку країни та побудови постіндустріального типу економіки [13].

Серед негативних наслідків надмірної диференціації доходів дослідники виокремлюють зростання соціальної напруженості у суспільстві і, як наслідок, політичних та економічних проблем. До них відносяться зростання злочинних випадків, безробіття, бідності, конфлікти громадян через соціальні та політичні питання, часту і тому несприятливу для інвестиційного клімату зміну законодавства та практики застосування права, підрив мотивації до раціональної та продуктивної діяльності, зниження соціальної мобільності, зменшення доступу до суспільних благ та можливості брати участь у прийнятті рішень стосовно законодавчих ініціатив, погіршення здоров’я населення

Щодо позитивного впливу диференціації доходів на економічне зростання, то він полягає в тому, що високий рівень оподаткування і низький рівень диференціації призводить до зменшення витрат на підвищення кваліфікації, тобто зменшують інвестиції в людський капітал. Зникають стимули у вигляді премії за кваліфікацію [14; 15; 16].

Для оцінювання диференціації  населення за рівнем матеріального добробуту відповідно до сучасної міжнародної практики застосовується розподіл за рівнем середньодушових еквівалентних загальних доходів. Державною службою статистки України використовується шкала еквівалентності, яка відображає зменшення мінімально необхідних потреб на одного члена домогосподарства при збільшенні розміру домогосподарства та зміні його складу. Розрахунок показників доходів в еквіваленті на одну умовну особу викликаний тим, що для домогосподарств характерні умовно-постійні витрат (плата за житло та паливо, товари тривалого користування тощо), тобто відбувається економія на розмірі домогосподарства.

Функція розподілу доходів ставить у відповідність кожному рівню доходу частку населення з доходом на душу населення, що не перевищує цей рівень, у загальній чисельності населення [17].

Аналіз функції розподілу доходів дозволить не лише оцінити економічну нерівність населення, а й описати характер рівня доступу до таких соціальних благ, як якісне медичне обслуговування, харчування, житло, освіта, одяг тощо.

На сьогоднішній день багато вчених дотримуються припущення, що модель розподілу населення за грошовими доходами  варто визначати як логнормальну функцію та адаптовувати її до конкретної економічної ситуації з розробкою відповідного апарату прогнозування.

Аналіз грошових доходів населення варто почати з розрахунку таких статистичних показників, як середнє значення, мода та медіана.

Середнє значення ряду розподілу, тобто його центрального значення, є відправним пунктом аналізу ряду розподілу і водночас важливою передумовою його подальшого ґрунтовного дослідження.

Мода () – це значення ознаки, що найчастіше зустрічається у такому ряді розподілу. Мода, як і середня, – типова величина. Однак, якщо середня – величина, типова для всіх одиниць сукупності в цілому, то мода – типова величина лише в тому значенні, що вона зустрічається в сукупності найчастіше.

Медіана () – це значення ознаки, що ділить упорядковані одиниці сукупності за збільшенням або зменшенням значень варіюючої ознаки на дві рівні за обсягом частини із значенням ознаки менше і більше цього значення.

Таблиця 1

Динаміка числових характеристик розподілу грошових доходів населення України за 2015-2019 рр., грн1

Показник Рік
2015 2016 2017 2018 2019
2698,05 2856,05 3608,05 4099,05 5532,05
2623,48 2776,42 3198,89 4025,45 4398,08
2570,46 2691,02 2863,22 3587,20 4259,33
0,22 0,30 1,70 0,94 4,99

Джерело: складено автором на основі [18]

Математичне сподівання за змістом відповідає середньому значенню () середньодушового грошового доходу в генеральній сукупності та характеризується зростаючою динамікою, сягнувши у 2019 році значення 5532,05 грн. Модальне значення середньодушового доходу () вказує на те, що найпоширеніший рівень доходу у 2019 році становив 4259,33 грн.

Медіанне значення середньодушового доходу () свідчить про те, що у 2019 році серединне значення вибірки доходів становило 4398,08 грн. Це означає, що половина населення мала дохід менше цього значення, а половина – більше.

Без сумніву, перевищення показників 2019 року від їх значення в 2015 є позитивним явищем, але в даній ситуації не потрібно забувати про інфляцію.

Слід зазначити, що в нашому випадку середнє значення, мода та медіана доходів різні. протягом усього досліджуваного періоду розподіл є асиметричним, спостерігається правостороння асиметрія, тобто . Коефіцієнт асиметрії  є більшим на нуль, що також свідчить про правосторонню асиметрію, особливо сильну в останні роки. Це свідчить про те, що нормальний закон розподілу не підходить для характеристики доходів населення України.

Рис. 1. Динаміка числових характеристик розподілу грошових доходів населення України

Джерело: складено автором на основі табл. 1

З рис. 1 можна побачити, що найпоширеніший рівень доходу населення України протягом усього досліджуваного періоду менший за середнє значення, що вказує на те, що використання середнього доходу в якості показника добробуту дещо завищує загальний рівень доходу основної маси людей.

Динаміка моди та математичного сподівання середньодушових грошових доходів досить непогано апроксимується за допомогою лінійного прямого тренду, про що свідчить досить високе значення коефіцієнта детермінації  (0,9 і вище), а тому побудований графік чітко прогнозує тенденцію до зростання доходів.

Розподіл населення за рівнем грошових доходів може бути описаний двопараметричною логарифмічною нормальною кривою з параметрами  та . Параметри, що визначають щільність розподілу населення за рівнем середньодушових доходів, можуть бути обчислені за допомогою двох числових характеристик ( та ), наступним чином:

Проведемо відповідні розрахунки:

Таблиця 2

Динаміка параметрів логнормального розподілу за 2015-2019 рр.

Параметр Рік
2015 2016 2017 2018 2019
0,18 0,199 0,393 0,298 0,417
7,884 7,937 8,114 8,274 8,531

Джерело: складено автором на основі [18]

Відповідно до розрахунків, параметр  характеризується поступовим зростанням: з рівня 7,884 у 2015 році до 8,531 у 2019. Параметр  коливається в динаміці, сягнувши свого максимального значення у 2019 році (0,417), а мінімального – у 2015 (0,180). При цьому спостерігається зменшення параметра у 2018 році порівняно з 2017.

За основу для перевірки нульової гіпотези , яка полягає у тому, що розподіл доходів підпорядковується логнормальному розподілу, та альтернативної  – не підпорядковується даному розподілу, можна взяти вищерозраховані дані за 2015-2019 рр.

Для перевірки узгодженості даних і розподілу застосовуємо  – статистику Пірсона:

де  – реальна, спостережувана частота;

– теоретична, очікувана частота;

– кількість категорій, що залишилися після об’єднання (одинадцять інтервалів);

– кількість параметрів, що оцінюються (оцінюється два параметра
та ).

Використовуючи рівень значущості  та число ступенів свободи , знаходимо критичне значення  – статистики, що становить 2,733. Фінальне правило звучить так: гіпотеза  відхиляється, якщо розрахункове значення  – статистики більше за критичне. В протилежному гіпотеза  приймається. Результати розрахунків  – статистики наведені у табл. 3.

Таблиця 3

Розрахункові значення  – статистики

Показник Рік
2015 2016 2017 2018 2019
0,030481 0,497588 0,150266 0,144065 0,150895

 Джерело: складено автором на основі [18]

Для розподілу грошових доходів у 2016 році прийняти гіпотезу  не можна, враховуючи досить високе значення розрахункової  – статистики. Причиною даної ситуації можуть бути кризові явища в українській економіці.

На результатах останнього року варто зупинися детальніше. Розрахункове значення  у цей період становлять 1,151 та вказує на адекватність логнормальної функції розподілу для опису середньодушових загальних еквівалентних доходів.

Для прогнозу вищерозглянутих числових характеристик доходів населення України було побудовано їх лінії тренду. Тепер обчислимо прогнозні значення параметрів  на 2020 рік:

Таблиця 4

Прогнозні значення параметрів на 2020 рік

Значення
, грн , грн
5832 4476,44 0,42 8,583

Джерело: складено автором на основі власних розрахунків

З розрахованих прогнозних показників можна зробити висновок про збереження тенденції до збільшення параметрів  та .

За допомогою розрахованих показників можемо змоделювати логнормальний розподіл для середньодушових загальних еквівалентних доходів 2020 року та побудувати гістограму емпіричного розподілу грошових доходів населення України.

Рис. 2. Гістограма розподілу домогосподарств за рівнем середньодушових еквівалентних грошових доходів, % за 2019-2020 рр.

(фактичні та прогнозні значення)

Джерело: побудовано автором на основі табл. 4

Отже, результати, представлені на рис. 2, вказують на приріст заможної частини населення у 2020 році, але разом з тим відбувається приріст того населення, доходи який знаходять нижче прожиткового мінімуму (2189 грн).

Незважаючи на відносно позитивне значення – підвищення прожиткового мінімуму, частка населення, дохід яких знаходиться за межами прожиткового мінімуму, зростає.

Варто зазначити, що в Україні сьогодні спостерігається ситуація, в якій експерти впевнені у розшарованості населення, а офіційна статистика показує помірний ступінь нерівності. Це можна пояснити тим, що остання містить в собі показників рівня життя, які характеризують найменш численні верстви населення – найбагатших та найбідніших [14].

Висновки та перспективи подальших досліджень у даному напрямку. З проведено дослідження можна зробити висновок, що в майбутньому очікується приріст заможної частини населення, але, разом з тим відбувається приріст того населення, доходи яких знаходяться нижче прожиткового мінімуму.  Середнє значення доходу населення України за 2019 рік становить 5532,05 грн та перевищує медіанне та модальне. Це вказує на те, що використання середнього доходу в якості показника добробуту дещо завищує загальний рівень доходу основної маси людей.

Розраховані середнє значення, мода та медіана доходів населення різні, тому нормальний закон розподілу не підходить для характеристики доходів населення України, тому була висунута гіпотеза про підпорядкування доходів населення логнормальному розподілу, яка була підтверджена. Використання даного розподілу має великі перспективи в подальшому дослідженні інших показників нерівності населення за грошовими доходами.

Для зменшення рівня диференціації доходів населення в Україні, в першу чергу, потрібно збільшити кількість робочих місць та підняти загальний рівень зайнятості населення, забезпечити гідні умови праці та справедливу винагороду за неї. Найменш забезпечені верстви населення потребують соціального захисту з можливістю подальшого працевлаштування. Важливим питанням залишається тіньовий сектор економіки, легалізація доходів від якого допоможе покращити дану ситуації, а також стимулюватиме розвиток малого та середнього бізнесу.

Література

  1. Єріна А.М. Статистика підручник. К.: КНЕУ, 2000. 467 с.
  2. Kuznets S. Economic Growth and Income Inequality // American Economic Review, 1955. PР. 1–28.
  3. Atkinson, T. Piketty, E. Saez, Top incomes in the long run of history, Journal of Economic Literature, 2011. PР. 3–71.
  4. Chen Z. Development and Inequality: Evidence from an Endogenous Switching Regression without Regime Separation // Economics Letters, 2007. PР. 269-274.
  5. Levy M. and Levy H. Investment talent and the Pareto wealth distribution. Review of Economics and Statistics, 2003. PР. 709-725.
  6. Mandelbrot B. The Pareto-Levy law and the distribution of income // International Economic Review, 1960. PР. 79-106.
  7. Gibrat R. Les Inégalit ́s Économique, Sirey, Paris, 1931. P. 296.
  8. Колмаков, И. Б. Прогнозирование показателей дифференциации денежных доходов населения. 2006. С. 136-162.
  9. Геєць В.М. Соціально-економічний стан України: наслідки для народу та держави. К.: НВЦ НБУВ, 2009. 687 с.
  10. Лібанова Е. М. Нерівність в українському суспільстві: витоки та сучасність // Економіка України, 2014. C. 4-19.
  11. Гнатів Б.В. Математичне моделювання економічних процесів методами нерівноважної статистичної механіки // Вісник національного університету «Львівська політехніка», 2011. C. 93-100.
  12. Меркулова T.B., Янцевич А.А. Энтропийный подход в анализе распределения доходов в обществе // Економіка: реалії часу. Науковий журнал, 2014. С.5-10.
  13. Шевяков А. Избыточное неравенство как тормоз развития страны. URL: http://archive.russia-today.ru/2007/no_23/23_economics.html
  14. Диденко Д. В. Человеческий капитал, неравенство доходов и экономическое развитие: экономическая теория и социальная реальность. URL: http://www.omgpu.ru/science/conf/predprin-2010/download/7-2.doc
  15. Меркулова Т. В. Економічне зростання і нерівність: інституційний аспект і емпіричний аналіз // Економічна теорія, 2009. С. 81–90.
  16. Варшавский А. Е. Снижение неравенства доходов – важный фактор инновационного развития экономики России. URL: http://www.mce.su/archive/doc15394/doc.pdf
  17. Колмаков И.Б. Методы и модели прогнозирования показателей дифференциации и поляризации денежных доходов населения. Дисс. д-ра экон. наук. М.: РГБ, 2008.
  18. Розподіл населення за рівнем середньодушових еквівалентних загальних доходів. URL: http://www.ukrstat.gov.ua.

1 Без урахування частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.

Перегляди: 249

Коментарі закрито.

To comment on the article - you need to download the candidate degree and / or doctor of Science

Підготуйте

наукову статтю на актуальну тему, відповідно до роздлів журналу

Відправте

наукову статтю на e-mail: editor@inter-nauka.com

Читайте

Вашу статтю на сайті нашого журналу та отримайте сертифікат