Сутність інвестиційної діяльності банків

Автор: та

Анотація: У статті досліджено сутність та види інвестиційної діяльності банків, проаналізовані основні напрями участі банківських установ в інвестиційному процесі.

Бібліографічний опис статті:

та . Сутність інвестиційної діяльності банків//Наука онлайн: Міжнародний електронний науковий журнал - 2017. - №12. - https://nauka-online.com/publications/economy/2017/12/sutnist-investitsijnoyi-diyalnosti-bankiv/

Стаття опублікована у: : Наука Онлайн No12 декабрь 2017

Економічні науки

УДК 330.322(477)

Пантелійчук Віталій Володимирович

магістр

Київського національного університету технологій та дизайну

Вергун Антоніна Миколаївна

кандидат економічних наук,

доцент кафедри фінансів та фінансово-економічної безпеки

Київський національний університет технологій та дизайну

СУТНІСТЬ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ

Анотація. У статті досліджено сутність та види інвестиційної діяльності банків, проаналізовані основні напрями участі банківських установ в інвестиційному процесі.

Ключові слова: інвестиційна діяльність, цінні папери, інвестиції, банківські установи.

Головною тенденцією розвитку світової економіки сьогодення є швидкий розвиток світових фінансових ринків та виникнення новітніх фінансових інструментів, які, у свою чергу, впливають на динамічний розвиток банківської справи. Основною рисою розвитку банків є зростання її напрямів, серед яких особливе місце займає інвестиційна діяльність комерційних банків.

Інвестиційна діяльність банківських установ має суттєве значення як для економіки країни в цілому, так і для самих банків. Для економіки країни значення інвестиційної діяльності банківських установ полягає в тому, що вони, акумулюючи фінансові ресурси фізичних і юридичних осіб, направляють грошові кошти в найбільш привабливі види економічної діяльності, стимулюють розвиток реального сектору та соціальної сфери, забезпечують формування фінансових можливостей для підвищення добробуту в країні в цілому. З позиції окремої банківської установи інвестиційна діяльність здійснюється з метою одержання прибутків від операцій з цінними паперами та для забезпечення участі в статутному капіталі інших підприємств і стратегічного контролю за їх власністю і діяльністю. Крім того, банківські установи через інвестиційну діяльність у реальному секторі намагаються створити фінансово-промислові групи, корпорації, холдинги, в яких головним суб’єктом виступають банки, що надають фінансові ресурси підприємствам реального сектору економіки, яких постійно бракує в українській економіці.

Питання інвестиційної активності банківських установ останнім часом є предметом дослідження провідних зарубіжних і українських учених-фінансистів. Серед фахівців з питань банківської та інвестиційної діяльності внесок у розвиток теорії інвестиційної поведінки банківських установ зробили такі зарубіжні вчені, як Абрамов Р.І., Барирон К.Дж., Дерінг Х.-У., Іноземцев В.Л., Львов Д.С., Макконел К., Максимо В.Енг, Рід Е., Ростоу В., Роуз П.С., Сінкі Дж., Усоскін В.М., Фабрічнов С.А. та інші. Значний внесок у розвиток теорії інвестиційної і банківської діяльності належить вітчизняним економістам. Серед українських дослідників з даного питання слід назвати Губського Б.В, Дудченка М.А., Кириченка О.А, Лисицького В.І, Лук’яненка Д.Г, Луцишин З.О., Макогона Ю.В, Матвієнка В.П, Мороза А.М, Новицького В.Є., Пересаду А.А, Плотнікова О.В., Рогача О.І., Савлука М.І, Сича Є.М, Ющенка В.А. та інших.

Однак слід зазначити, що у вітчизняній фінансово-економічній науці не достатньо повно висвітлені проблеми банків як суб’єктів інвестиційної діяльності, тенденції та перспективи розвитку діяльності вітчизняних банків, пов’язаної із інвестуванням фінансових ресурсів в цінні папери.

Як зазначають Єпіфанов А.О., Маслак Н.Г., Сало І.В., основними видами інвестиційних операцій банку є:

а) стратегічні – купівля контрольного пакету акцій для управління підприємством;

б) портфельні – купівля окремих видів цінних паперів для отримання доходів [1].

В умовах України, де фондовий ринок не дуже розвинутий, більшість банків не має можливості придбати контрольні пакети акцій для стратегічного управління підприємствами реального сектору економіки. Проте банки мають можливість виступати як портфельні інвестори, що є більш ефективним в умовах нестабільної економічної ситуації, яка характерна для українській економіці на протязі всього періоду її існування. Крім того, вітчизняні банківські установи та банківські установи з іноземним капіталом поки що не мають достатніх фінансових ресурсів для активної участі на фондовому ринку як стратегічні інвестори.

Нині немає єдиного підходу до визначення поняття «банківські інвестиції». Прихильники вузького підходу дотримуються думки, що банківські інвестиції пов’язані лише з операціями з цінними паперами. Так, наприклад, А.В. Череп та О.Ф. Андросова подають таке визначення банківських інвестицій: це вкладання коштів у цінні папери з терміном погашення понад один рік, що мають за мету збільшення прибутку [2].

Інші ж автори вважають за доцільне широке тлумачення терміна «банківські інвестиції». Під банківськими інвестиціями традиційно розуміють всі напрямки розміщення ресурсів комерційного банку, а також операції з розміщення грошових коштів на певний термін з метою набуття доходу. У першому випадку до інвестицій відносять весь комплекс активних операцій комерційного банку, у другому – тільки його термінову складову [3].

Інвестиційна діяльність банківських установ – це практична діяльність банків щодо реалізації різних форм інвестицій задля отримання доходу, соціального ефекту, підтримки певного рівня ліквідності та платоспроможності чи інших цілей банку. Метою інвестиційної діяльності комерційних банківських установ є забезпечити собі збереження коштів, диверсифікацію (розподіл банківських активів між різними об’єктами вкладів з метою зниження ризику можливих втрат капіталу чи доходів від нього), доход і ліквідність [4].

До занять інвестиційною діяльністю банківських установ спонукають такі причини:

  • розширення дохідної і клієнтської бази; банківське інвестування сприяє максимізації дохідності, ліквідності та платоспроможності;
  • висока ризиковість кредитних операцій і прагнення оптимізувати оподаткування банківських доходів [5].

На погляду Б.Л. Луціва, є два аспекти інвестиційної діяльності банківських установ: перший – це власне інвестиційна діяльність банку, спрямована на збільшення доходів банку, а другий – інвестиційна діяльність із позицій розвитку економіки, спрямована на забезпечення безперервності процесу відтворення основних засобів і отже – на процес суспільного відтворення загалом. Між цими двома аспектами інвестиційної діяльності банків існують відповідні канали взаємозв’язків, що дає підстави розглядати ці аспекти як єдине ціле [6].

Економічна суть інвестиційної діяльності банківської установи зводиться до фінансових інвестицій (довгострокові цінні папери, паї, частки, вкладення у статутні капітали тощо) та реальних інвестицій (матеріальні та нематеріальні активи) [7].

Проведений аналіз наукових досліджень дозволяє зробити висновок, що в економічній літературі виділено низку основних напрямків діяльності банків на інвестиційному ринку (рис. 1).

Згідно обраного нами об’єкта дослідження, нас цікавить інвестиційна діяльність банківської установи, пов’язана з цінними паперами. Діяльність банківської установи як інвестора на ринку цінних паперів полягає у формуванні інвестиційного портфеля. До портфелю включаються цінні

Рис. 1. Основні напрямки діяльності банків на інвестиційному ринку [8]

папери, що знаходяться у власності банківської установи, і зорієнтовані як на власне володіння, так і на перепродаж; до інвестиційного портфеля банківської установи можуть бути віднесені також цінні папери, які входять до резервів другої черги; інвестиційний портфель банківської установи може включати цінні папери, що емітовані резидентами та нерезидентами України і допущені до обігу на фондовому ринку України відповідно до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок»; похідні щодо цінних паперів фінансові інструменти (ф’ючерси та опціони на цінні папери та ринкові індекси) можуть використовуватися у складі портфеля для зниження рівня ризику; неакціонерні вкладення банку в статутні капітали підприємств та організацій, що оформлені цінними паперами, розглядаються як інвестиційні.

Основою ефективної інвестиційної діяльності комерційних банків на ринку цінних паперів є оптимізація структури інвестиційного портфеля, яка можлива лише за умови розбудови фінансового ринку України шляхом створення організаційно-правових умов вільного доступу на ринок на рівних правах держави та інших суб’єктів – власників грошових коштів, формування ринкового механізму ціноутворення, використання різноманітних фінансових інструментів, що дозволяє забезпечити потреби окремих груп суб’єктів господарювання необхідними кредитними ресурсами.

Однак, у сучасних умовах в Україні банківські установи в основному обмежуються переважно обслуговуванням руху коштів, що належать інвесторам-клієнтам і призначені для інвестування, оскільки залучення коштів, що інвестуються, незначні. Це пов’язане з низкою об’єктивних чинників: рівень ціни кредиту перевищує його фінансову віддачу; загальний обсяг інвестицій, спрямованих в економіку, значно менший, ніж попит на них; нестача власного капіталу та брак достатніх резервів під кредитні ризики.

У зв’язку з цим проблема концентрації банківського капіталу є надзвичайно актуальною. Збільшити інвестиційний потенціал комерційні банки мають можливість за рахунок заощаджень населення.

Якісним моментом можна вважати появу у вітчизняній практиці спеціалізованих інвестиційних банків. В узагальненому вигляді інвестиційні банки є фінансовими інститутами, що спеціалізуються на операціях з цінними паперами, реалізації інвестиційних проектів, довгостроковому кредитуванні клієнтів та акумулюють, як основні, такі функції:

  1. Участь у фінансових програмах емітентів, формування інвестиційних портфелів.
  2. Андерайтинг, тобто купівля на первинному ринку цінних паперів з подальшим їх перепродажем інвесторам; укладання договору про гарантування повного або часткового продажу цінних паперів емітента інвесторам, про повний чи частковий їх викуп за фіксованою ціною з подальшим перепродажем або про накладання на покупця обов’язку робити все можливе, щоб продати якомога більше цінних паперів, не беручи зобов’язання придбати будь-які цінні папери, що не були продані (ст. 2 Закону України “Про банки і банківську діяльність” від 07.12.00 p.).
  3. Продаж-купівля цінних паперів на вторинному ринку, портфельне управління фінансовими активами. Крім купівлі-продажу цінних паперів, від імені клієнтів інвестиційні банки також ведуть операції і здійснюють інвестування від власного імені.
  4. Інвестиційне проектування, моніторинг реалізації планів розвитку.
  5. Довгострокове кредитування під заставу цінних паперів.

Основна мета управління інвестиціями полягає в отриманні максимуму доходу при даному рівні ризику або мінімізація ризику при даному рівні доходу. Дохід від інвестиційного портфеля включає надходження у формі процентних платежів, дохід від підвищення капітальної вартості паперів, що у портфелі банку та комісії за надання інвестиційних послуг – спред (різниця між курсами покупок і продажів при дилерських операціях).

Отже, комерційні банки повинні чітко відпрацювати і формально закріпити найважливіші аспекти та заходи, пов’язані з організацією та управлінням інвестиційною діяльністю.

Тому розробка і реалізація обґрунтованої інвестиційної політики є найважливішим аспектом діяльності банку у сфері інвестування, що також дозволяє підвищити його інвестиційну привабливість і прибутковість в умовах економічної кризи та відсутності достатнього фінансування розвитку економічних процесів.

Література

  1. Єпіфанов А.О. Операції комерційних банків: навч. посіб. / А. О. Єпіфіанов, Н. Г. Маслак, І. В. Сало.– Суми: Університетська книга», 2007. – 523 с.
  2. Череп А.В. Банківські операції: навч. посібн. / А.В. Череп, О.Ф. Андросова. – К. : Вид-во «Кондор», 2008. – 410 с.
  3. Васильева Т.А. Банковское инвестирование на рынке инноваций: монография / Т.А. Васильева. – Сумы: Изд-во СумГУ, 2007. – 513 с.
  4. Мельников А.Е. Теоретичні аспекти банківської інвестиційної діяльності [Електронний ресурс] / А.Е. Мельников // Наукові праці МАУП: зб. наук. праць. – 2011. – Вип. 2(29).. – Режим доступу: http://archive. nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Npmaup/2011_2/pdf_files/110-116.pdf.
  5. Реверчук С.К. Управління і регулювання банківською інвестиційною діяльністю: монографія/ С.К. Реверчук, Л.Г. Кльоба, М.Б. Паласевич. – Львів: Тріада плюс, 2007. – 351 с.
  6. Луців Б.Л. Інвестиційна політика банків: навч. посібн. / Б.Л. Луців, А.О. Тимків. – Тернопіль: Вид-во «Тернограф», 2011. – 317 с.
  7. Вовчак О.Д. Банківська інвестиційна діяльність в Україні: монографія / О.Д. Вовчак. – Львів: Вид-во ЛКА, 2005. – 541 с.
  8. Івахненко І.С. Інвестиційна діяльність в Україні: сучасний стан та можливості її активізації / І.С. Івахненко // Інвестиції: практика та досвід. – 2010. – № 2. – С. 7-9.

Перегляди: 2507

Коментарі закрито.

To comment on the article - you need to download the candidate degree and / or doctor of Science

Підготуйте

наукову статтю на актуальну тему, відповідно до роздлів журналу

Відправте

наукову статтю на e-mail: editor@inter-nauka.com

Читайте

Вашу статтю на сайті нашого журналу та отримайте сертифікат