Судова експертиза об’єктів інтелектуальної власності

Автор:

Анотація: Стаття присвячена висвітленню деяких проблемних питань та основних положень призначення та проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності. При судовому розгляді справ, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності, виникає необхідність установлення фактичних даних, що пов’язані із предметом доказування й потребують використання спеціальних знань. Так як об’єкти інтелектуальної власності належать до різноманітних галузей науки, техніки та ремесла, - ефективний розгляд таких справ стає можливим при залученні фахівців, які володіють спеціальними знаннями в певній галузі, для повного та всебічного дослідження предмета експертизи й надання експертного висновку.

Бібліографічний опис статті:

. Судова експертиза об’єктів інтелектуальної власності//Наука онлайн: Міжнародний електронний науковий журнал - 2021. - №12. - https://nauka-online.com/publications/jurisprudence/2021/12/17-7/

Стаття опублікована у: : Наука Онлайн No12 декабрь 2021

Юридичні науки

Криловська Альона В’ячеславівна

судовий експерт сектору інформаційних технологій

 Вінницький науково-дослідний

експертно-криміналістичний центр МВС України

СУДОВА ЕКСПЕРТИЗА ОБ’ЄКТІВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Анотація. Стаття присвячена висвітленню деяких проблемних питань та основних положень призначення та проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності. При судовому розгляді справ, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності, виникає необхідність установлення фактичних даних, що пов’язані із предметом доказування й потребують використання спеціальних знань. Так як об’єкти інтелектуальної власності належать до різноманітних галузей науки, техніки та ремесла, – ефективний розгляд таких справ стає можливим при залученні фахівців, які володіють спеціальними знаннями в певній галузі, для повного та всебічного дослідження предмета експертизи й надання експертного висновку.

Ключові слова: судова експертиза, інтелектуальна власність, судово – експертна діяльність, Вищий суд з питань інтелектуальної власності, спеціальні знання.

У наш час значення інтелектуальної власності, інтелектуальної діяльності особливо її результатів, постійно зростає, тому досить часто стають об’єктами неправомірних дій, зловживань і посягань, що зумовлює необхідність надійної і ефективної правової охорони об’єктів права інтелектуальної власності. Протягом останніх років в Україні сформувалася певна організаційна структура органів, які прямо чи опосередковано забезпечують діяльність у сфері охорони та захисту інтелектуальної власності.

Одним із найбільш ефективних механізмів захисту цих прав, – є їх захист у порядку господарського, кримінального чи адміністративного судочинства. При судовому розгляді справ, пов’язаних із захистом прав інтелектуальної власності, виникає необхідність установлення фактичних даних, що пов’язані із предметом доказування й потребують використання спеціальних знань. Судові експертизи у сфері інтелектуальної власності переважно призначають вирішуючи питання таких категорій спорів (проваджень): про визнання права на об’єкти інтелектуальної власності так про порушення прав на об’єкти інтелектуальної власності.

Відповідно до статті 1 ЗУ «Про судову експертизу» судова експертиза – це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо, об’єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Щодо підстави її проведення, то нею є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою, якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

З огляду на необхідність виконання зобов’язань України у сфері європейської інтеграції, в частині гармонізації українського законодавства із законодавством ЄС, – законодавець намагається вдосконалити нормативно-правові акти, які направлені на захисту інтелектуальної власності.

Реформа судової системи триває не один рік. Головною метою судової реформи саме 2016 року стало внесення змін до Конституції України Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя) від 02.06.2016 р. № 1401–VIII [2, c. 545] і створення нової моделі правосуддя також, зокрема в сфері інтелектуальної власності. Ці зміни спричинили прийняття нового Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 р. [4]. На практиці, останній закон реалізувався через Указ Президента України «Про Утворення вищого суду з питань інтелектуальної власності» від 29.09.2017 р. № 299/2017, яким і було утворено Вищий суд з питань інтелектуальної власності (ВСПІВ) [3].

3 жовтня 2017 р. Верховна Рада підтримала у другому читанні законопроект № 6232 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким врегульовуються питання діяльності нового спеціалізованого суду однак в недостатній мірі. Наразі здійснюються певні заходи стосовно забезпечення необхідних дій для належного початку роботи Вищого суду з питань інтелектуальної власності та представництва такого суду як органу державної влади у відносинах з іншими органами влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами.

На сьогоднішній день суд ще не розпочав працювати у повному обсязі, однак створення ВСПІВ однозначно є позитивним та серйозним кроком до належного захисту прав інтелектуальної власності.

Судово-експертні дослідження у сфері інтелектуальної власності є досить складними, тому спеціалісти, яких залучають під час розслідування злочинів цієї категорії, повинні володіти не тільки юридично-правовими знаннями, а й спеціальними. Зважаючи на специфіку об’єктів інтелектуальної власності, всебічно дослідити їх і надати об’єктивний обґрунтований експертний висновок можуть лише фахівці, які володіють спеціальними знаннями в певній галузі та які в установленому законодавством порядку здобули кваліфікацію судового експерта за відповідною експертною спеціальністю [5, c. 420-430].

Однією з основних проблем, з якою зіштовхуються судові експерти з питань інтелектуальної власності, отримуючи ухвалу суду, є необізнаність та некомпетентність суддів з особливостями об’єктів права інтелектуальної власності в тій мірі, яка необхідна для правильного визначення завдання перед експертом і формулювання належних питань.

Ефективність судової експертизи залежить від якості збору документів, що містять відомості про об’єкт дослідження, та формулювання питання, яке належить вирішити експертові. Недоліки, яких припускаються під час призначення експертизи об’єктів права інтелектуальної власності, можна поділити на три групи: 1) недоліки оформлення ухвали про призначення експертизи; 2) недоліки оформлення матеріалів на експертизу; 3) недоліки організаційного характеру [6, c. 116-120].

В майбутньому, таких недоліків ставатиме все менше, так як на посади судді Вищого суду з питань інтелектуальної власності будуть претендувати судді, патентні повірені, адвокати які мають достатній досвід у справах інтелектуальної власності.

Також, крім відсутності фахових суддів, є ще недоліки процесуального законодавства, різне застосування одних і тих самих норм права, що породжує в свою чергу різну судову практику. Існує також перевантаження суддів розглядом справ, які не мають відношення до даної сфери, що не дає їм можливості в повному обсязі дослідити специфічні питання. Це, в свою чергу, призводить до затяжного розгляду таких справ.

На підставі викладеного можна зробити висновки, що існує ряд проблемних аспектів що виникають в процесі діяльності та співпраці суддів та судових експертів щодо призначення та проведення судових експертиз з питань інтелектуальної власності. Покращення нормативно – правового та організаційного забезпечення взаємодії судових органів та органів експертизи, злагоджена робота є запорукою підвищення дієвості судочинства у сфері захисту прав інтелектуальної власності, вироблення єдиної правозастосовної практики, усунення різних підходів під час тлумачення положень законодавства, скорочення матеріальних витрат та процесуальних строків на розгляд справи тощо, однак за умови подальшого розвитку та адаптації українського законодавства. 

Література

  1. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 р. // Верховна Рада України. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/4651
  2. Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя): Закон України від 02.06.2016 р. № 1401–VIII // Відомості Верховної Ради (ВВР). 2016. № 31. Ст. 545;
  3. Про утворення Вищого суду з питань інтелектуальної власності: Указ президента України від 29.09.2017 р. № 299/2017. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/299/2017#Text
  4. Про судоустрій і статус суддів: закон України від 02.06.2016 р. №1402–VIII // Відомості Верховної Ради (ВВР). 2016. № 31. Ст. 545.
  5. Кисиль Н. В. Роль экспертизы в процессе доказывания нарушений прав интеллектуальной собственности: в контексте судебной реформы // Криміналістика і судова експертиза. № 62. С. 420–430.
  6. Дорожко Г.К. Судовий експерт у сфері інтелектуальної власності / Г.К. Дорожко, Н.В. Марченко // Теоретичні і практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності: Збірник наукових праць. Маріуполь : ПДТУ, 2014. Т.2. 2014. С. 116-120.
  7. Про судову експертизу : закон України від 25.02.1994 № 4038–XII // Вісник Верховної Ради України. 1994. № 28. Ст. 232. URL:http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4038–12

Перегляди: 340

Коментарі закрито.

To comment on the article - you need to download the candidate degree and / or doctor of Science

Підготуйте

наукову статтю на актуальну тему, відповідно до роздлів журналу

Відправте

наукову статтю на e-mail: editor@inter-nauka.com

Читайте

Вашу статтю на сайті нашого журналу та отримайте сертифікат