Повага до людської гідності у кримінальному процесі

Автор:

Анотація: Україна при здобуті незалежності, обрала шлях на європейську інтеграцію. Європейський союз визнав Україну як незалежну, самостійну державу. Наступним кроком було ратифікація Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод та найголовніше, 13 квітня 2012 року був затверджений Кримінально процесуальний кодекс України. На сьогодні, країна поставила ціль вступити у тісні зв’язки з Європою у всіх сферах людського життя. Увага політиків та посадових осіб повинна буди прикута до освіти та право, як до ключових елементів європейської інтеграції. Особливе місце займає забезпечення поваги до людської гідності, дотриманню прав і свобод людини і громадянина під час кримінального провадження. Це досить актуальна проблема у судовій практиці, так як багато громадян звертаються про поновлення їх прав, вимагають дотримання морально-етичних і правових норм з боку суспільства. Адже, у статті 28 Конституції України закріплено, що кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню. Конституція визнає честь і гідність особи, життя та здоров’я особи, її недоторканість та безпека найвищою соціальною цінністю. Отже, у кримінальному процесі виділяють принцип поваги до честі і гідності особи.

Бібліографічний опис статті:

. Повага до людської гідності у кримінальному процесі//Наука онлайн: Міжнародний електронний науковий журнал - 2020. - №3. - https://nauka-online.com/publications/jurisprudence/2020/3/povaga-do-lyudskoyi-gidnosti-u-kriminalnomu-protsesi/

Стаття опублікована у: : Наука Онлайн No3 март 2020

Юридичні науки

Требух Віталій Олексійович

студент

Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого  

ПОВАГА ДО ЛЮДСЬКОЇ ГІДНОСТІ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Анотація. Україна при здобуті незалежності, обрала шлях на європейську інтеграцію. Європейський союз визнав Україну як незалежну, самостійну державу. Наступним кроком було ратифікація Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод та найголовніше, 13 квітня 2012 року був затверджений Кримінально процесуальний кодекс України. На сьогодні, країна поставила ціль вступити у тісні зв’язки з Європою у всіх сферах людського життя. Увага політиків та посадових осіб повинна буди прикута до освіти та право, як до ключових елементів європейської інтеграції. Особливе місце займає забезпечення поваги до людської гідності, дотриманню прав і свобод людини і громадянина під час кримінального провадження. Це досить актуальна проблема у судовій практиці, так як багато громадян звертаються про поновлення їх прав, вимагають дотримання морально-етичних і правових норм з боку суспільства. Адже, у статті 28 Конституції України закріплено, що кожен має право на повагу до його гідності. Ніхто не може бути підданий жорстокому, нелюдському або такому, що принижує його гідність, поводженню чи покаранню. Конституція визнає честь і гідність особи, життя та здоров’я особи, її недоторканість та безпека найвищою соціальною цінністю. Отже, у кримінальному процесі виділяють принцип поваги до честі і гідності особи.

Ключові слова: честь, гідність, соціальна цінність, кримінальне провадження, право людини.

Постановка проблеми. В умовах внесення постійних змін до кримінально процесуального законодавства існує ряд проблем у практиці реалізації норм які закріплюють засади кримінального провадження, які спрямовані на регулювання діяльності органів та посадових осіб, які ведуть процес, а й на захист прав і свобод людини, від свавілля органів державної влади під час кримінального провадження. Для країни яка прагне вступити у Європейський союз, необхідно визнавати та долати існуючи порушення прав людини. Вносити зміни для забезпечення захисту честі та гідності особи, дотримання поваги до свобод та законних інтересів особи. Будувати шляхи для встановлення суспільства якого ми прагнемо – розвиненого, розумового, справедливого.

Мета статті полягає у дослідженні проблем реалізації такої засади від час кримінального провадження, як повага до людської гідності у ході процесуального доказування. Визначити практичне її застосування, виховання усвідомлення та розуміння цінності людини юристами, ще зі студентських років.

Аналіз публікацій, у яких започатковано розв’язання даної проблеми. Питання дотримання засади «повага до людської гідності» під час кримінального провадження досі залишається актуальним, та потребує вдосконалення та належного регулювання, тому серед науковців існує багато різних думок з цього приводу. Зокрема, дослідженням цієї теми займалися: В.Я. Тацій, Л.М. Лобойко, Л.П. Бардащук, М.М. Михеєнко, М.С. Строгович, П.М. Рабінович, М.І. Хаврохівців, М.П. Короленко, Т.М. Мирошниченко та інші науковці.

Виклад основного матеріалу. Нормативне закріплення засади поваги до гідності людини на міжнародному рівні виражається у заборонні вчинення проти людини дій жорсткого характеру, катування, нелюдське поводження що спричинило приниження її гідності [1]. Таке право не обмежується під час військового стану чи надзвичайного стану. Це право є ідентично позиченим з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Загальної декларації прав людини а також Міжнародного пакту про громадські і політичні права.

Одним із перших нормативно-правових актів України на шляху до європейських стандартів став – Кримінальний процесуальний кодекс України (далі – КПК). У кримінально-процесуальному праві закріпили норму щодо поваги до людської гідності та визначили її однією з головних засад кримінального провадження. Стаття 11 КПК закріпила, що під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод людини. Забороняється під час кримінального провадження піддавати особу катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню, вдаватися до погроз застосування такого поводження, утримувати особу у принизливих умовах, примушувати до дій, що принижують її гідність. Кожен має право захищати усіма засобами, що не заборонені законом, свою людську гідність, права, свободи та інтереси, порушені під час здійснення кримінального провадження [2]. Під засобами захисту в контексті статті слід розуміти право особи на всі форми оскарження дій (бездіяльності) посадових осіб, які здійснюють провадження, закріплює право особи звертатися до суду, органів державної влади, органів місцевого самоврядування. Судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, вироки та інші рішення після їх перегляду в апеляційному порядку, а також визначені в законі рішення суду апеляційної інстанції також можуть бути оскаржені в касаційному порядку [3].

Повага до людської гідності як загальна засада кримінального провадження має всі ознаки принципового положення і є: 1) вимогою, що пред’являється до діяльності; 2) вимогою, яка зафіксована в нормах кримінального процесуального законодавства; 3) вимогою, адресованою для виконання органами держави; 4) вимогою, характер якої безпосередньо пов’язаний із завданнями кримінальної процесуальної діяльності [4].

Перевищення повноважень уповноваженими особами, призводить до постійного порушення засади, через що її виділи в окрему статтю КПК. Загальноприйнятим є визначення поняття «гідність» у двох аспектах. Перший розглядається крізь призму моральної свідомості, яка виражає уявлення про цінність всякої людини, як моральної особистості; другий називає гідність категорією етики, яка означає особливе моральне ставлення людини до самої себе і ставлення до неї з боку суспільства, в якому визнається цінність особистості [7, с. 52].

Взагалі гідність дозволяє характеризувати людину, як моральну особистість. Всі ми повинні гідно жити, працювати, спілкуватися. Це неодмінна складова душевного комфорту людини. Давньоримський філософ Епіктет казав своїм учням: «Не того шкода, що людина народилася і померла, що вона втратила свої гроші, будинки, майно: все це не належить їй. Але шкода, якщо людина губить свою справжню власність – гідність».

На жаль, закріпленні норми в міжнародних актах та національному законодавстві, є декларативними, вони не завжди виконуються та не всі їх дотримуються. Це, зокрема, зумовлено тим, що питання честі, гідності є не лише правовими категоріями, а в більшій мірі моральними і культурними нормами, питаннями вихованості та освіченості, які усталені та діють в тому чи іншому суспільстві. Нас може принизити пихатий чиновник, зарозумілий начальник чи інша нахабна особа. А найсумніше в тому, що нерідко ми цього навіть не помічаємо.

Досліджуючи зміст принципу поваги людської гідності, можна зазначити, що право на повагу до людської гідності – це законодавчо встановлена і гарантована державою сукупність норм, які надають кожній людині впевненість у своїй суспільній цінності, можливість усвідомлювати себе як особистість, поважати власні моральні принципи й етичні норми, наполягати на повазі до себе інших людей, державних органів та їх посадових і службових осіб, а також вимагати, щоби будь-які сумніви щодо їх моральних якостей і етичних принципів були належним чином обґрунтовані [6, с. 152].

Важливим аспектом практичною застосування та реалізації засад Кримінально процесуального кодексу України є, всі освітньо-наукові процеси, за допомогою виникають, розвиваються та змінюються уявлення про справедливе та гідне суспільство. Становлення поваги до людської гідності є підтвердженням того, що суспільство є цивілізованим. Соціальна справедливість починається з поваги до людської гідності, це повинно бути на підсвідомому рівні представників владних повноважень, які взяли на себе важливу суспільну роль – контроль, захист та судочинство.

Специфічний прояв принципу поваги до честі та гідності у сфері кримінального судочинства зумовлений тим, що формування поняття про честь відбувається шляхом зіставлення даних про особу з інформацією про суспільні потреби, які виражаються в моральних принципах, формах категорій добра і зла, справедливості, совісті та обов’язку, суспільного ідеалу. Регулювати цю соціальну оцінку може сама особа своєю поведінкою, але, як слушно відзначає М. Є. Шумило, інколи вона формується органами кримінального переслідування чи суду. Помилковість такої оцінки принижує честь людини, призводить до психічних страждань. Обвинувачення у вчиненні злочину підриває авторитет, формує зневажливе ставлення до особи в соціальному середовищі. Це, з погляду науковця, є зовнішньою стороною честі, яка виражає ступінь виконання особою моральних обов’язків перед суспільством. На жаль, в суспільстві сформувалася думка про слідство і суд як каральні органи, що не допускають помилок, тому вже сам факт розслідування кримінальної справи чи розгляд її в суді, резюмує М. Є. Шумило, ганьбить честь людини, незалежно від того, вчинила вона злочин чи ні. Підсилюють підрив репутації особи й факти запитів за місцем роботи, проживання, допит свідків, проведення ревізій, обшуків, виїмок, виступи по радіо, телебаченню, публікації в засобах масової інформації. Всупереч презумпції невинуватості ці заходи органів розслідування в очах недостатньо юридично освічених людей сприймаються як такі, що засвідчують вчинення злочину людиною, і невиправдано ототожнюються з обвинувальним вироком суду. З точки зору емоційного сприйняття така інформація в свідомості громадськості є надто «живучою» і вимагає значних зусиль від людини, щоб відновити своє добре ім’я [7, с. 260].

Честь і гідність особи страждають в результаті доведення до відома громадськості інформації про те, що особа підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину або засуджена за злочин. Це породжує негативну думку про людину, підриває до неї довіру, знижує її авторитет. Більшість слідчих дій, які проводяться з метою встановлення причетності особи до скоєння злочину, наприклад, такі як затримання підозрюваного або арешт, усунення від посади, провадження судово-медичної чи судово-психіатричної експертизи з поміщенням особи на стаціонарне обстеження, обшук і виїмка, не можуть залишитися непоміченими. Не виключається також і можливість поширення відомостей, що порочать особу, в результаті протиправного розголошування даних досудового слідства, подробиць інтимного життя та інших відомостей, які особа бажає зберегти в таємниці [8].

Тож, реалізації зазначеного принципу під час кримінально-процесуальної діяльності здійснюється шляхом забезпечення режиму провадження у кримінальній справі, за якого визнаються та дотримуються законні інтереси суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності, охороняється їх честь і гідність, відбувається реальне забезпечення захисту прав і свобод учасників кримінального судочинства, при цьому присутній гарант, відновлення порушених прав.

Висновок. Проаналізувавши все вище зазначене, можемо сказати що принцип поваги до честі і гідності людини містить два аспекти. З одного боку, виражає вимогу, адресовану державним органам та посадовим особам, що здійснюють кримінальне судочинство, не допускати будь-яких дій, що ображають честь і гідність учасників кримінального провадження та інших осі, заборону катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження. З іншого боку, ця засада виражає право кожного учасника кримінального провадження захищати свою людську гідність, права, свободи та інтереси, порушені під час здійснення кримінального судочинства. Отже, гідність – це певний обсяг поваги до людини, на яку вона має право з народження, зберігається протягом всього життя і навіть після смерті. Порушення цього принципу повинно тягнути за собою реальну відповідальність, незалежно від того, що це за особа: підозрюваний чи потерпілий, всі рівні. Для усвідомлення та дотримання цього принципу , необхідно знати норми процесуального права, посадовці та органи кримінального провадження повинні мати належний культурний та моральний рівень розвитку. Лише після цього відбудеться прогресивний крок на шлях реального, а не декларативного визнання людини найвищою соціальною цінністю.

Література

  1. Конституція України // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996. № 30. С. 141.
  2. Кримінальний процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2013. № 9-10, № 11-12, № 13.
  3. Яворська Л.С., Короленко М.П // Повага людської гідності в кримінальному процесуальному праві як засіб інтеграції в європейський науковий простір. С. 348-349.
  4. Кримінальний процес і криміналістика // Мирошниченко Т.М. // Реалізація засади поваги до людської гідності у ході кримінального процесу процесуального доказування, 2019. С. 219.
  5. Філософський словник; за ред. В.І. Шинкарука. 2. вид. І доп. К.: Голов. ред. УРЕ, 1986. 800 с.
  6. Рабінович П. М. Права людини і громадянина : навч. посібник / П.М. Рабінович, М. І. Хавронюк. К. : Атіка, 2004. 464 с.
  7. Шумило М. Є. Реабілітація в кримінальному процесі України : монографія / М. Є. Шумило. Харків : Арсіс, 2001. 329 с.
  8. Бартащук Л. П. Гарантії забезпечення права людини на повагу до честі і гідності у кримінальному судочинстві України : автореф. дис… канд. юрид. наук / Л. П. Бартащук. К., 2011. 22 с.

Перегляди: 450

Коментарі закрито.

To comment on the article - you need to download the candidate degree and / or doctor of Science

Підготуйте

наукову статтю на актуальну тему, відповідно до роздлів журналу

Відправте

наукову статтю на e-mail: editor@inter-nauka.com

Читайте

Вашу статтю на сайті нашого журналу та отримайте сертифікат