Щодо питання соціального захисту безробітного

Автор:

Анотація: На сьогодні немає жодної країни світу, якої б не торкнулася проблема соціального захисту безробітних. Безробіття є відносно новим соціальним ризиком, поява якого зумовлена ринковими відносинами. Світова економічна криза збільшила масштаб безробіття, а відповідно і кількість осіб, які потребують соціального забезпечення. Право на захист від безробіття належить до основних конституційних прав громадян України у сфері права соціального захисту.

Бібліографічний опис статті:

. Щодо питання соціального захисту безробітного//Наука онлайн: Міжнародний електронний науковий журнал - 2020. - №2. - https://nauka-online.com/publications/jurisprudence/2020/2/shhodo-pitannya-sotsialnogo-zahistu-bezrobitnogo/

Стаття опублікована у: : Наука Онлайн No2 Лютий 2020

Юридичні науки

Требух Віталій Олексійович

студент

Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого

ЩОДО ПИТАННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ БЕЗРОБІТНОГО

Анотація. На сьогодні немає жодної країни світу, якої б не торкнулася проблема соціального захисту безробітних. Безробіття є відносно новим соціальним ризиком, поява якого зумовлена ринковими відносинами. Світова економічна криза збільшила масштаб безробіття, а відповідно і кількість осіб, які потребують соціального забезпечення. Право на захист від безробіття належить до основних конституційних прав громадян України у сфері права соціального захисту.

Ключові слова: безробітний, безробіття, державна служба зайнятості, соціальний захист, соціальне забезпечення.

Постановка проблеми. Проблема безробіття та соціального захисту безробітного набула актуальності ще на початку 90-х років XX ст., що, в свою чергу, зумовило прийняття законодавчих актів, які передбачали механізм створення спеціальних фінансових джерел для надання матеріальної підтримки безробітним, а також покладали певні зобов’язання на державні органи та роботодавців у сфері зайнятості. Наразі правове регулювання цього питання застаріло, що проявляється в прогалинах та неузгодженості нормативно-правових акутів, тому існуючі реалії породжують гостру необхідність концепції подолання даної проблеми.

Мета полягає у дослідженні та аналізі сучасного стану соціального забезпечення безробітного, визначити актуальність проблематики, а також, виділити основні напрями її вирішення.

Аналіз публікацій, у яких започатковано розв’язання даної проблеми. Правові питання соціального забезпечення на випадок безробіття були предметом дослідження багатьох учених, а саме: О.В. Босай, М.І. Бондарука, С.В. Попова, О.І. Процевського, Н.М. Хуторян, Л.К. Гусова, Маркуна Т., Р.І. Іванової, Р.І. Кондратьєва, Р.З. Лівшиця, Я.І. Безуглої, Н.Б. Болотіної, В.Я. Бурака та інші. Дані науковці досліджували досить широке коло питань, пов’язаних із соціальним захистом безробітного, а саме зосереджували свою увагу на удосконаленні науково-методичних засад і механізмів соціального захисту безробітного, особливо на рівні регіонів та їх центрів, а також на підприємствах, що змінили форму власності й господарювання.

Виклад основного матеріалу. Соціальні гарантії у сфері зайнятості передбачені Конституцією України, Законом України “Про зайнятість населення”, Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, іншими нормативно-правовими актами. Право громадян на соціальний захист у разі безробіття гарантовано Конституцією України. За пошуком роботи Ви можете звернутися до роботодавця або до державної служби зайнятості, чи суб’єкта господарювання, який надає послуги з посередництва у працевлаштуванні.
Система загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття передбачає комплекс заходів, спрямованих на якнайшвидше повернення безробітних до трудової діяльності. Це забезпечується наданням соціальних послуг державною службою зайнятості. Зокрема у роботах О.В. Басай проаналізовано проблеми реалізації права на соціальний захист та соціальне забезпечення особи на випадок безробіття та обґрунтовано окремі напрями удосконалення правового регулювання у цій сфері, а саме, автор пропонує вважати, що розрахунковою величиною для нормативу достатньо рівня прожиткового мінімум, а диференційований за соціально-професійними групами для працівників та соціально-демографічними їх підгрупами. Для працівників некваліфікованих така заробітна плата повинна бути встановлена на рівні мінімальної заробітної плати [1].

Погоджуємося із даною думкою, оскільки у разі закріплення обчислення та виплати допомоги по безробіттю у відсотках від установлених державою тарифів оплати праці на відповідну професію, а не від заробітної плати особи за останнім місцем роботи або за встановленим прожитковим мінімумом, забезпечить захист права особи належний рівень допомоги по безробіттю.

Безробіття – соціально-економічне явище, за якого частина осіб не має змоги реалізувати своє право на працю та отримання заробітної плати (винагороди) як джерела існування [2]. Необхідно відмітити, що дане трактування поняття безробіття стосується лише тих громадян, які виявляють економічну активність, коли самі шукають роботу.

Визнання громадянина безробітним здійснюється державною службою зайнятості за місцем проживання шляхом реєстрації в день звернення. Зареєстровані безробітні мають право на:

  • Одержання від державної служби зайнятості інформації про свої права та обов’язки у статусі безробітного, обов’язки державних органів щодо зайнятості та соціального захисту від безробіття;
  • Одержання від державної служби зайнятості консультаційних, інформаційних та профорієнтаційних послуг з метою вибору професії та працевлаштування;
  • Одержання від державної служби зайнятості інформації щодо відомостей про себе, які містяться в банку даних державної служби зайнятості, забезпечення їх конфіденційності, якщо особа вважає їх такими;
  • Одержання від державної служби зайнятості консультаційної допомоги щодо самостійного пошуку роботи;
  • Одержання від державної служби зайнятості консультаційної допомоги щодо самостійного пошуку роботи;
  • Одержання від державної служби зайнятості послуг з пошуку підходящої роботи та сприяння у працевлаштування;
  • Участь у оплачуваних громадських роботах;
  • Безоплатну професійну підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації;
  • Матеріальне забезпечення на випадок безробіття.

Важливим інструментом соціального захисту безробітних є їх працевлаштування. На сьогоднішній день, функції щодо працевлаштування безробітних в Україні виконує Державна служба зайнятості і кадрові агенції. За даними статистики кількість українців, які зареєстровані безробітними в державній службі зайнятості становить 354,4 тисяч осіб, з них отримують допомогу по безробіттю 284,2 тисячі [3].

Відповідно до постанови правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України, мінімальний розмір допомоги на випадок безробіття у 2019 році склав 610 гривень [4]. Це свідчить про те, що дані органи не в повному обсязі виконують свої повноваження, а розмір допомоги по безробіттю суперечить принципу соціальної справедливості та унеможливлює гідне існування особи у разі настання безробіття.

Згідно з чинним законодавством, безробітними не визнаються особи, які отримають допомогу, компенсації тощо відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Вважаємо, що саме в цьому аспекті проявляється недосконалість національного законодавства, оскільки сам факт одержання певних виплат не свідчить про відсутність безробіття та необхідність соціального забезпечення. Погоджуємось з думкою Т. Маркіної, що громадянин може на законних підставах отримувати доходи, які безпосередньо не пов’язані з трудовою діяльністю, проте він все одно залишається незайнятою особою, яка є працездатною в працездатному віці, готова та здатна розпочати працю [5].

Висновок. Аналізуючи сучасний стан безробіття визначено, що дана проблема є актуальною у сучасних реаліях, яка потребує негайного вирішення. Вона є ключовим питанням у ринковій економіці, і якщо його не вирішувати, то неможливо налагодити ефективну діяльність економіки і рівень безробіття буде зростати. Можна виділити основні напрями його подолання: підвищення добробуту за рахунок особистого трудового внеску, підприємництва та ділової активності; надання відповідної допомоги по безробіттю. Вважаємо, що збереження робочих місць та перепідготовка осіб, які втратили роботу, ґрунтовне удосконалення пенсійної реформи, працевлаштування випускників, стимулювання створення нових робочих місць буде сприяти поліпшенню соціального забезпечення безробітних та гарантуватиме соціальний захист населення в цілому.

Література

  1. Басай О.В. Правове забезпечення соціального захисту безробітних в Україні: автореф. дис. На здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 «Трудове право; право соціального забезпечення» / О.В. Басай. Харків, 2005.
  2. Про зайнятість населення: закон України від 05.07.2012 р. №5067-VI // База даних «Законодавство України». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/5067-17
  3. Відомості Державної служби статистики. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/
  4. Постанова Правління Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України від 12.09.2018 №175 База даних «Законодавство України». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z1112-18
  5. Конституція України. Відомості Верховної Ради України. 1996. № 30 ст 46 База даних «Законодавство України». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80
  6. Маркіна Т. Юридичні умови визнання громадянина безробітним / Т. Маркіна // Право України. 2000. №4.

Перегляди: 365

Коментарі закрито.

To comment on the article - you need to download the candidate degree and / or doctor of Science

Підготуйте

наукову статтю на актуальну тему, відповідно до роздлів журналу

Відправте

наукову статтю на e-mail: editor@inter-nauka.com

Читайте

Вашу статтю на сайті нашого журналу та отримайте сертифікат