Образ кураж в німецькій літературі

Автор:

Анотація: Досліджується образ Кураж в творах Г.Я.К. Гріммельсгаузена, Б. Брехта. Відзначається, що звернення до образу жінки на війні є реакцією письменників на кризу суспільно-історичної ситуації.

Бібліографічний опис статті:

. Образ кураж в німецькій літературі//Наука онлайн: Міжнародний електронний науковий журнал - 2018. - №11. - https://nauka-online.com/publications/philology/2018/11/obraz-kurazh-v-nemetskoj-literature/

Стаття опублікована у: : Наука Онлайн No11 листопад 2018

Філологічні науки

УДК 81

Хилько Надія Миколаївна

студентка магістратур ННІ іноземної філології

Житомирського державного університету імені Івана Франка

Хилько Надежда Николаевна

студентка магистратуры УНИ иностранной филологии

 Житомирского государственного университета имени Ивана Франко

Khylko Nadiia

Student of Master`s degree of Institute of Foreign Philology

 Zhytomyr State University named after Ivan Franko

 ОБРАЗ КУРАЖ В НІМЕЦЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ

ОБРАЗ КУРАЖ В НЕМЕЦКОЙ ЛИТЕРАТУРЕ

EXAMPLE OF COURAGE IN GERMAN LITERATURE

Анотація. Досліджується образ Кураж в творах Г.Я.К. Гріммельсгаузена, Б. Брехта. Відзначається, що звернення до образу жінки на війні є реакцією письменників на кризу суспільно-історичної ситуації.

Ключові слова: німецька література, образ Кураж, війна, рецепція, символ.

Аннотация. Исследуется образ Кураж в произведениях Г.Я.К. Гриммельсгаузена, Б. Брехта. Отмечается, что обращение к образу женщины на войне является реакцией писателей на кризис общественно-исторической ситуации.

Ключевые слова: немецкая литература, образ Кураж, война, рецепция, символ. 

Summary. The image of Courage in the works of G. Ya. K. Grimmelshausen, B. Brecht. It is noted that the appeal to the image of a woman in a war is a reaction of writers to the crisis of the socio-historical situation. Identifies the features of the image Courage as acting character and sharp social in the work of G.YA.K. Grimmelshausen, considered reception of this image, changes in its interpretation by B. Brecht. The ideological and artistic content of the image Courage is interconnected with the peculiarities of the development of individual stages of German literature, reflecting the individual aesthetic attitudes of the writers.

Key words: German literature, image Courage, war, reception, symbol. 

Постановка проблеми. В сучасних життєвих виставах розкривається вічна проблематика людських відносин, конфліктних ситуацій у суспільстві. Дослідження пластичних постановок останніх років дає можливість визначити основні напрямки подальшого розвитку українського театру.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Зокрема слід відзначити роботи А. Підлужної, О. Касьянової, С. Триколенко.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Визначити особливості образу Кураж як чинного персонажа і гостросоціального характеру у творчості Г.Я.К. Гріммельсгаузена, розглянути рецепцію даного способу, зміни в його трактуванні в Б. Брехта. Ідейно-художній зміст образу Кураж взаємопов’язаний з особливостями розвитку окремих етапів німецької літератури, відобразити індивідуальні естетичні установки письменників.

Виклад основного матеріалу. Рецепція XVII століття в наступні епохи розвитку німецької культури проходила в кількох напрямках і пов’язана, з одного боку, з досягненнями в галузі літератури, а з іншого – з провідною подією німецької історії XVII століття – Тридцятилітньою війною (Dreißigjähriger Krieg, 1618-1648). До найбільш яскравих творів, ідеї яких сягають літератури XVII століття і відображають трагедію Німеччини в ході кровопролитної Тридцятилітньої війни, відносяться драма Б. Брехта «Матінка Кураж та її діти» (Mutter Courage und ihre Kinder, 1939), розповідь Г. Грасса «Зустріч в Тельгте» (Das Treffen in Telgte, 1979).

Кураж – героїня другого роману Гріммельсгаузена, вона, як випливає вже з назви, є давньою знайомою Сімпліціссімуса і жорстоко ображена на колишнього коханця. Їх зустріч коротко представлена на сторінках першого роману «сімпліціанского циклу»: «На кислих водах зустрів я якусь прекрасну даму, яка видавала себе за благородну, однак, на мою думку, була не стільки nobilis, а скоріше mobilis. Цій взявся я неабияк догоджати, бо вона здалася мені дуже пригожою, так що незабаром я не тільки отримав до неї вільний доступ, але і всі втіхи, яких тільки міг бажати й домагатися. Але незабаром же я відчув огиду до її легковажності та намагався пристойним чином від неї позбутися, бо мені здалося, що вона більше мала намір підрізати мій гаманець, ніж мати мене за чоловіка. До того ж, куди б я не йшов і де б я не з’являвся, вона нагороджувала мене ніжними полум’яними поглядами та іншими свідченнями її палючої схильності, так що я змушений був соромитися за нас обох» [3, с. 264].

Ось власне і вся інформація, яку можна зазначити в «вигадливому німецькому Сімпліціссімусі». У романі «Сімпліцій наперекір» Кураж з епізодичного персонажа перетворюється в головну героїню, представляє без жодних прикрас на суд читачів своє життя і час, в який їй випало жити.

Слід зазначити, що в дослідженнях образу Кураж проявилися дві тенденції. Вона нерідко трактується як однозначно негативний персонаж, покликаний показати найгірші сторони жіночої натури – мінливість, легковажність, жадібність, дурість, заздрісність, підступність, хитрість. Привід для такої позиції дає сам текст. Ось як, наприклад, представлена Кураж в першому розділі роману: «Ви скажете, це та сама стара, яка прожила все своє життя у всіляких безчесних справах і пороках, роками робила погані вчинки, місяцями безперервно вдавалася до блуду, протягом багатьох тижнів займалася крадіжками, провела не один день в смертних гріхах і безліч годин в гріхах».

Згідно з іншою думкою, в особі Кураж Гріммельсгаузен відбив сильну жінку, яка у зв’язку з обставинами залучається до грубого, антигуманного світу чоловіків і стає його жертвою. Одним з аргументів на користь цієї позиції є провідна роль героїні в романі, іншим доказом стає сцена на фронтисписі до роману. Центральною фігурою тут є жінка на коні. Зліва від неї ми бачимо крокуючого солдата з мушкетом в руках і шаблею на поясі, а поруч з ним голий стовбур дерева з самотньою гілкою, покритою листям. К. Хаберкамм інтерпретує це розгалуження як два можливих шляхи, по одному з яких може піти людина, зробивши «вибір між дорогою життя і дорогою смерті» [4, с. 431].

Ліву частину зображення, яка в символічній формі передає людські пороки, доповнює василіск – демонічна істота, що передвіщає небезпеку і прийдешню загибель за гріхи. У правій частині гравюри ми бачимо що йдуть в невідомому напрямку циган і різноманітні предмети: гребінь, ножиці, праска, щипці, сувій, ключ і ін. Все це вказує на життєві проблеми, з якими зіткнеться Кураж на своєму шляху. Серед живих істот слід зазначити сову, яка виступає як символ мудрості, і журавля, який шанується як птах щастя й одночасно пробуджує печаль в своєму прощальному осінньому курликанні. Цю картину затьмарюють також комахи та летюча миша, яка в європейській культурі виступає амбівалентним символом – її пов’язують з чорною магією та одночасно з мудрістю і винахідливістю.

Можна стверджувати, що гравюра в другому романі Гріммельсгаузена виконує ту ж функцію, що і фронтиспис у «вигадливому Сімпліціссімусі». Зображення доповнюють текст романів, виступають як алегоричні оповіді про життя головних героїв і відображають ідею про складність, хаотичність і мінливість світу.

Слід зазначити, що доля Кураж багато в чому повторює долю Сімпліція. Вони обидва спочатку постають перед читачем як невинні, наївні істоти, яких захоплює в свій кругообіг війна. Війна не щадить нікого, але особливо важко доводиться слабкій жінці. Щоб врятуватися від розбещеності ландскнехтів, Лібушка (справжнє ім’я героїні) переодягається в чоловічий одяг і під ім’ям Янко стає пажем ротмістра. Згадаймо, що пошук свого місця під сонцем у світі людей Сімпліцій теж починає з переодягання. Перевдягання у Гріммельсгаузена – це не просто зміна зовнішнього вигляду, це перший крок на шляху до якісних змін: новий вигляд вимагає іншої поведінки, нові вчинки поступово входять в звичку і змінюють людську натуру, а зміни в характері направляють протягом життя в інше русло.

Головна героїня, однак, змінює не тільки одяг, але й ім’я. У новому обличчі вона проявляє невластиві їй раніше винахідливість, сміливість і спритність. Незабаром її викривають, і дівчині не залишається нічого іншого, як вийти заміж за ротмістра, у якого вона була у служінні. Змінюючи чоловіків, яких одного за іншим забирають в могилу битви, героїня сама перетворюється в воїна та отримує за мужність і зухвалість на полях війни нове ім’я – Кураж. Змінюється і її характер, вона розуміє, що тільки за допомогою грошей зможе пробити собі дорогу в пристойне життя. Така життєва позиція перетворює Кураж в хитру, розважливу жінку, що відповідає моральним принципам заради наживи. У зверненні до свого колишнього друга Сімпліцій Кураж з хвастощами заявляє: «Тим часом гори грошей ставали все вище і більше, настільки великими, що я і сама боялася свого стану» [2, с. 411].

Шлях головної героїні дзеркально повторює шлях Сімпліція, що складається з перемінного чергування злетів і падінь. Вони обидва забувають про божі заповіді, грузнуть в гріхах. Втративши матеріальний добробут, переступивши через моральні та етичні принципи, Кураж не залишає схильності до вільного життя. Якось раз, зустрівши табір кочових циган, вона з радістю приєднується до них і вже ніколи більше, навіть після закінчення війни, не залишає своїх нових друзів. Вона каже: «Циганське життя якнайкраще відповідало моїй сутності, так що я не проміняла б її на звання полковниці. У одної циганської старої я за короткий час навчилася гадати та прогнозувати, а брехати та красти я вміла і колись».

Пошуки кращого життя, які веде Кураж, цілком відповідають прагненням пересиченого війною Сімпліція. Але якщо той після невдалих спроб знайти у світі щастя осідає на безлюдному острові, то Кураж знаходить себе в циганському таборі: «З того часу обшукала я з цими людьми всі куточки Європи, придумала і вчинила так багато різних шахрайських витівок і злодійських прийомів, що знадобилася б ціла купа паперу, якщо б захотіла я описати їх усі разом» [2, с. 412].

Не зважаючи на подібність доль, між Кураж і Сімпліціссімусом існує важлива відмінність. Якщо простак, проходячи через мінливості буття, все ж внутрішньо вдосконалюється, то Кураж тільки деградує, демонструючи на своєму прикладі, як війна змушує людей пройти сувору школу життя і виробляти в собі звички, інстинкти та навички. Кураж – це жертва війни, яка вбила в собі не тільки моральні принципи, але й природне жіноче начало. У романі Кураж говорить: «Кожен день ми щось втрачаємо, твоя краса може звести тебе в могилу» [1, с. 1090].

Придушивши в собі жіночі інстинкти, вона розуміє, що давно виховала в собі чоловічі риси характеру, більш того, героїня шкодує про те, що природа визначила їй бути жінкою: «…бути чоловіком і невпинно віддаватися війні, вже тоді я палко не бажала бути жінки» [1, с. 1091].

Серед нечуваних лих і знущання над людською особистістю, породжених спустошливою війною і розгулом феодальної реакції, Кураж хотіла здобути свободу і жити поза війною. Її крутійство є своєрідним вираженням прагнення до життя, яке в жахливих німецьких умовах XVII століття не могло знайти більш гідного застосування. Свою героїню-шахрайку Гріммельсгаузен, безперечно, засуджує, але і відчуває співчуття, оскільки вона не зі своєї вини була втягнута в безжалісний військовий вир. Образ Кураж стає центральним в драмі Б. Брехта «Матінка Кураж та її діти». Свій твір драматург створював напередодні Другої світової війни в передчутті катастрофи, що насувається: «Коли я писав, мені уявлялося, що зі сцен кількох великих міст пролунає попередження: хто хоче снідати з чортом, повинен запастися довгою ложкою. Театри надто скоро потрапили під владу великих розбійників. “Матінка Кураж та її діти” – запізнилася» [6, с. 591].

У драмі Брехт переробляє концепцію гріммельсгаузенівського жіночого образу, як би розділяючи його на дві складові – образ матері трьох дітей і образ досвідченої торговки Кураж. Головна героїня, безумовно, породження меркантильного, розважливого, жорстокого й цинічного духу Тридцятирічної війни. Залежно від того, які війська зустрічаються на шляху, жінка виставляє над своїм фургоном то лютеранський, то католицький прапор.

Щоб зробити образ Кураж однозначно негативним, Брехт створює антипод своєї героїні в особі її дітей. У дітей Кураж відображені позитивні якості, такі як сміливість, доброта, великодушність, чесність. Але ці позитивні риси характеру призводять їх до трагічного фіналу: Ейліф вмирає від невгамовної спраги до подвигів, Швейцеркаса стратять через невгамовне прагнення говорити правду і бути чесним, Катрін гине через доброту і людинолюбство, рятуючи місто Галле від нападу. Всі події, представлені в драмі, вказують, що лише негативні якості людини залишають йому шанс на виживання в порочному і нелюдському часі, на війні всякий прояв чесноти веде до загибелі. Цю істину Кураж інтуїтивно усвідомлює, тому вона всіляко намагається утримати своїх дітей від добродійних вчинків.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямі. Інтерес до образу Кураж проявляється в німецькій літературі в кризові епохи. Виникнувши в творчості Г.Я.К. Гріммельсгаузена, образ Кураж відображає прагнення автора показати жахи Тридцятилітньої війни очима жінки, яка стає солдатом і воює нарівні з чоловіками. Кураж, як і її невидимий Сімпліцій, не просто головна дійова особа твору і динамічно розвиваючий персонаж, це в першу чергу гостросоціальний характер, який покликаний показати в кричущих дисонансах катастрофу Німеччини XVII в. через трагічну долю сильної жінки [7, с. 176].

У драмі Брехта Кураж постає в двох образах – в ролі досвідченої торговки та в образі матері. На прикладі головної героїні, якій не вдалося поєднати обидва образи, автор показує, що війна не тільки вбиває здатність відчувати й співпереживати, а й паралізує в жінці її головне призначення – влаштовувати та зберігати сімейне вогнище, ростити та виховувати дітей, привносити гармонію в навколишній світ. Образ матусі Кураж виступає своєрідною метафорою осліпленої Німеччини, яка піддалася нацистській ідеології, втратила уявлення про справжні людські цінності й наближається до глобальної катастрофи у своїй історії.

У Г. Грасса Кураж трансформується в споважнілу шинкарку. Її образ має гротескний характер і об’єднує в собі багато рис своїх літературних попередниць. Це розважливість і хитрість гріммельсгаузеновської Лібушки, романтична байдужість до матеріальних благ і прагнення до свободи. Як і у Брехта, Кураж – символічний персонаж, який пов’язаний з образом непривабливої і розореної батьківщини, а її трактир є місцем сходження двох історичних трагедій – Тридцятирічної війни та націонал-соціалістичного минулого.

Література

  1. Гриммельсгаузен, Г.Я.К. Сімпліціссімус / Г.Я.К. Гриммельсгаузен. – Л.: Наука, 1967. -1090 – 1092 с.
  2. Grammelhausens Werke: in 4 Bd / H.J.Ch. Grimmelshausen. – Berlin; Weimar: Aufbau-Verlag, 1977. – Bd. 3. – 411 – 412 S.
  3. Battafarano, I.M. Courage: Die starke Frau der deutschen Literatur (von Grimmelshausen erfunden, von Brecht und Grass variiert) / I.M. Battafarano. – Bern: Peter Lang, 2003. – 264 S.
  4. Копелев, Л.З. Бертольт Брехт / Л.З. Копелев. – М.: Молодая гвардия, 1966. – Вип. 3. – 431 с. (Життя чудових людей. Серія біографій).
  5. Брехт, Б. Матінка Кураж та її діти. Хроніка часів Тридцятилітньої війни / пер. з нім. Б.В. Заходера // Б. Брехт. Театр / І.М. Фрадкін. – 2-е вид. – М.: Мистецтво, 1964. – С. 7-88.
  6. Грасс, Г. Зібрання творів: в 4 т. / Г. Грасс; пер. з нім. Е.А. Кацева. – Харків: Фоліо, 1997. – Т. 4. – 591 с.
  7. Добряшкіна, А.В. Гротеск у творчості Г. Грасса / А.В. Добряшкіна. – М.: ИМЛИ РАН, 2010. – 176 с.

References

  1. Grimmelshausen, G.Ya.K. Simplicissimus / G.Ya.K. Grimmelshausen – L.: Nauka, 1967. -1090 – 1092 p.
  2. Grammelhausen Werke: in 4 Bd / H.J.Ch. Grimmelshausen – Berlin; Weimar: Aufbau-Verlag, 1977. – Bd. 3. 411-412 S.
  3. Battafarano, I.M. Courage: Die starke Frau der derutschen Literatur (von Grimmelshausen Erfunden von Brecht und Grass variiert) / I.M. Battafarano. – Bern: Peter Lang, 2003. – 264 S.
  4. Kopelev, L.Z. Bertolt Brecht / L.Z. Kopelev – M .: Young Guards, 1966. – Vip. 3. – 431 pp. (Life of wonderful people. A series of biographies).
  5. Brecht, B. Mother Courage and her children. Chronicle of the Thirty Years War / Pers. with him B.V. Zachodera // B. Brecht. Theater / І.М. Fradkin – 2nd kind. – Moscow: Art, 1964. – P. 7-88.
  6. Grass, G. Collected Works: 4 tons / G. Grass; per. with him EA Katseva – Kharkiv: Folio, 1997. – Vol. 4. – 591 pp.
  7. Dobriashkina, AV Grotesque in the work of G. Graz / AV Dobryshkina – M .: IMLI RAS, 2010. – 176 pp.

Перегляди: 449

Коментарі закрито.

To comment on the article - you need to download the candidate degree and / or doctor of Science

Підготуйте

наукову статтю на актуальну тему, відповідно до роздлів журналу

Відправте

наукову статтю на e-mail: editor@inter-nauka.com

Читайте

Вашу статтю на сайті нашого журналу та отримайте сертифікат