Проблеми ефективної реалізації політики ціноутворення в фармацевтичній промисловості

Автор:

Анотація: Стаття є дослідженням проблем ефективної реалізації політики ціноутворення в фармацевтичній промисловості. Фармацевтика – одна з найдинамічніших і наукомістких галузей економіки як в Україні, так і в усьому світі, розвиток якої забезпечують зростаючий попит на лікарські засоби і зростання державних витрат на охорону здоров’я. Ключову роль у розвитку вітчизняної фармацевтичної індустрії відіграє створення збалансованої і ефективної системи цін на українському ринку лікарських засобів. Саме тому перед нами постало актуальне завдання – розглянути проблеми ефективної реалізації політики ціноутворення в фармацевтичній промисловості. Відмічено, що фармацевтика є однією з найбільш високотехнологічних галузей і займає лідируючу позицію в світовому обсягу витрат на наукові дослідження, а стабільне динамічне зростання ринку обумовлено ціллю низкою факторів. Зазначено, що ціноутворення на фармацевтичну продукції варіюється залежно від країни, однак структура ціни для кінцевого споживача по націнці учасників збутового ланцюга є переважно типовою. Науковці виділяють чотири основні методи регулювання цін на лікарські засоби: встановлення фіксованих цін, регулювання прибутку, ціноутворення на основі ефективності та встановлення базових цін. Разом з тим у всьому світі не існує повністю вільного або повністю регульованого ціноутворення. Наведено приклади різних варіантів ціноутворення на лікарські засоби у різних країнах. Зазначено, що усі фактори ціноутворення поділяють на дві групи – внутрішні та зовнішні. В Україні державне регулювання цін, як елемент державного регулювання економіки, здійснюється, як правило, в сферах природних монополій, а також щодо соціально значущих товарів і послуг. Зазначено, що діяльність учасників українського фармацевтичного ринку регулюється великою кількістю нормативно-правових актів, які запроваджувалися від початку утворення нашої держави. Та зазначено що, проблемам ціноутворення на фармацевтичному ринку приділяється багато уваги у зв’язку з закупівлею лікарських препаратів на державному рівні та вирішенням питань державного регулювання цін на лікарські засоби.

Бібліографічний опис статті:

. Проблеми ефективної реалізації політики ціноутворення в фармацевтичній промисловості//Наука онлайн: Міжнародний електронний науковий журнал - 2020. - №1. - https://nauka-online.com/publications/economy/2020/1/problemy-effektivnoj-realizatsii-politiki-tsenoobrazovaniya-v-farmatsevticheskoj-promyshlennosti/

Стаття опублікована у: : Наука Онлайн No1 январь 2020

Економіка

УДК 338

Пазюка Аліна Вікторівна

студент

Національного технічного університету України

 «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Пазюка Алина Викторовна

студент

Национального технического университета Украины

«Киевский политехнический институт имени Игоря Сикорского»

Paziuka Alina

Student of the

National Technical University of Ukraine

“Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”

 

ПРОБЛЕМИ ЕФЕКТИВНОЇ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОЛІТИКИ ЦІНОУТВОРЕННЯ В ФАРМАЦЕВТИЧНІЙ ПРОМИСЛОВОСТІ

ПРОБЛЕМЫ ЭФФЕКТИВНОЙ РЕАЛИЗАЦИИ ПОЛИТИКИ ЦЕНООБРАЗОВАНИЯ В ФАРМАЦЕВТИЧЕСКОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ

PROBLEMS OF THE EFFICIENT IMPLEMENTATION OF THE PRICING POLICY IN THE PHARMACEUTICAL INDUSTRY

Анотація. Стаття є дослідженням проблем ефективної реалізації політики ціноутворення в фармацевтичній промисловості. Фармацевтика – одна з найдинамічніших і наукомістких галузей економіки як в Україні, так і в усьому світі, розвиток якої забезпечують зростаючий попит на лікарські засоби і зростання державних витрат на охорону здоров’я. Ключову роль у розвитку вітчизняної фармацевтичної індустрії відіграє створення збалансованої і ефективної системи цін на українському ринку лікарських засобів. Саме тому перед нами постало актуальне завдання – розглянути проблеми ефективної реалізації політики ціноутворення в фармацевтичній промисловості. Відмічено, що фармацевтика є однією з найбільш високотехнологічних галузей і займає лідируючу позицію в світовому обсягу витрат на наукові дослідження, а стабільне динамічне зростання ринку обумовлено ціллю низкою факторів. Зазначено, що ціноутворення на фармацевтичну продукції варіюється залежно від країни, однак структура ціни для кінцевого споживача по націнці учасників збутового ланцюга є переважно типовою. Науковці виділяють чотири основні методи регулювання цін на лікарські засоби: встановлення фіксованих цін, регулювання прибутку, ціноутворення на основі ефективності та встановлення базових цін. Разом з тим у всьому світі не існує повністю вільного або повністю регульованого ціноутворення. Наведено приклади різних варіантів ціноутворення на лікарські засоби у різних країнах. Зазначено, що усі фактори ціноутворення поділяють на дві групи – внутрішні та зовнішні. В Україні державне регулювання цін, як елемент державного регулювання економіки, здійснюється, як правило, в сферах природних монополій, а також щодо соціально значущих товарів і послуг. Зазначено, що діяльність учасників українського фармацевтичного ринку регулюється великою кількістю нормативно-правових актів, які запроваджувалися від початку утворення нашої держави. Та зазначено що, проблемам ціноутворення на фармацевтичному ринку приділяється багато уваги у зв’язку з закупівлею лікарських препаратів на державному рівні та вирішенням питань державного регулювання цін на лікарські засоби.

Ключові слова: фармацевтична промисловість, ціноутворення, лікарські засоби.

Аннотация. Статья является исследованием проблем эффективной реализации политики ценообразования в фармацевтической промышленности. Фармацевтика – одна из самых динамичных и наукоемких отраслей экономики как в Украине, так и во всем мире, развитие которой обеспечивают растущий спрос на лекарственные средства и рост государственных расходов на здравоохранение. Ключевую роль в развитии отечественной фармацевтической индустрии играет создание сбалансированной и эффективной системы цен на украинском рынке лекарственных средств. Именно поэтому перед нами стоит актуальная задача – рассмотреть проблемы эффективной реализации политики ценообразования в фармацевтической промышленности. Отмечено, что фармацевтика является одной из самых высокотехнологичных отраслей и занимает лидирующую позицию в мировом объема расходов на научные исследования, а стабильный динамичный рост рынка обусловлен целым рядом факторов. Отмечено, что ценообразование на фармацевтическую продукцию варьируется в зависимости от страны, однако структура цены для конечного потребителя по наценке участников сбытовой цепи являются преимущественно типичной. Ученые выделяют четыре основных метода регулирования цен на лекарственные средства: установление фиксированных цен, регулирование прибыли, ценообразование на основе эффективности и установления базовых цен. Вместе с тем во всем мире не существует полностью свободного или полностью регулируемого ценообразования. Приведены примеры различных вариантов ценообразования на лекарственные средства в разных странах. Отмечено, что все факторы ценообразования разделяют на две группы – внутренние и внешние. В Украине государственное регулирование цен, как элемент государственного регулирования экономики, осуществляется, как правило, в сферах естественных монополий, а также по социально значимым товарам и услугам. Отмечено, что деятельность участников украинского фармацевтического рынка регулируется большим количеством нормативно-правовых актов, которые вводились с начала образования нашего государства. И указано что, проблемам ценообразования на фармацевтическом рынке уделяется много внимания в связи с закупкой лекарственных препаратов на государственном уровне и решением вопросов государственного регулирования цен на лекарственные средства.

Ключевые слова: фармацевтическая промышленность, ценообразование, лекарственные средства.

Summary. The article is a study of the problems of effective implementation of pricing policy in the pharmaceutical industry. Pharmaceuticals is one of the most dynamic and knowledge-intensive sectors of the economy both in Ukraine and around the world, the development of which is caused by the growing demand for medicines and rising public health expenditures. The key role in the development of the native pharmaceutical industry is played by the creation of a balanced and effective price system in the Ukrainian market of medicines. That is why we faced an urgent task – to consider the problems of effective implementation of pricing policy in the pharmaceutical industry. It is noted that pharmaceuticals is one of the most high-tech industries and has a leading position in the global volume of research expenditures, and the stable dynamic growth of the market is due to a number of factors. It is noted that pharmaceutical pricing varies in different countries, but the price structure for the end consumer after the margin of the downstream participants is mostly typical. Scientists identify four basic methods of regulating medicine prices: fixed prices, income adjustment, pricing based on efficiency, and setting base prices. At the same time, there is no fully free or fully regulated pricing in the world. The examples of different pricing options for medicines in different countries are provided. It is noted that all pricing factors are divided into two groups – internal and external. In Ukraine, the state regulation of prices, as an element of state regulation of the economy, is carried out, as a rule, in the areas of natural monopolies, as well as in relation to socially significant goods and services. It is noted that the activity of participants in the Ukrainian pharmaceutical market is governed by a large number of legal acts that have been introduced since the beginning of the formation of our state. However, it is noted that the problems of pricing in the pharmaceutical market are receiving a great deal of attention in connection with the purchase of medicines at the state level and the solution of the issues of state regulation of the prices of medicines.

Key words: pharmaceutical industry, pricing, pharmaceuticals.

Постановка проблеми. Фармацевтика – одна з найдинамічніших і наукомістких галузей економіки як в Україні, так і в усьому світі, розвиток якої забезпечують зростаючий попит на лікарські засоби і зростання державних витрат на охорону здоров’я. Одним з основних завдань державної політики в сфері охорони здоров’я є задоволення потреб населення в ефективних, якісних, безпечних і доступних лікарських препаратах. Забезпечення доступних цін на них є одним з факторів стабільності в суспільстві. Цій проблемі приділяється увага в усіх державах, незалежно від типу організації системи охорони здоров’я і рівня життя населення.

Ключову роль у розвитку вітчизняної фармацевтичної індустрії відіграє створення збалансованої і ефективної системи цін на українському ринку лікарських засобів. Різноманітні цінові інструменти і методи необхідно спрямовувати на регулювання і поступальний розвиток фармацевтичного ринку, починаючи з реєстрації лікарського препарату до його виробництва в фармацевтичних компаніях і просування на ринку [4, с. 8].

Цінові процеси, що відбуваються на фармацевтичному ринку, надзвичайно складні і різноманітні. З одного боку, цінова політика є складовою частиною економічної політики держави, з іншої – при визначенні вартості лікарських засобів, необхідно враховувати цілий ряд соціальних, юридичних та моральних аспектів. Крім виробничих і ринкових факторів, значний вплив на формування ціни надають регуляторні та фінансово-законодавчі механізми і всі ці процеси в сукупності визначають складність процесів ціноутворення на фармацевтичному ринку, що призводить до актуальності даного дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми ціноутворення лікарських засобів розглядали в своїх роботах В. Пашков, Н. Шведова, Л. Нємова, В. Глазкова, В. Захарова, А. Лін, А. Орлова, Є. Трофімова, Е. Півень та ін. Разом з тим дана проблема далека від свого розв’язання, оскільки, на думку більшості дослідників, українська цінова політика на фармацевтичному ринку виходить з необхідності жорсткого державного регулювання цін, в той час як світова практика ціноутворення на фармацевтичному ринку відмовилася від жорсткого адміністрування цін на лікарські засоби.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Розглянути проблеми ефективної реалізації політики ціноутворення в фармацевтичній промисловості.

Виклад основного матеріалу. Фармацевтика є однією з найбільш високотехнологічних галузей і займає лідируючу позицію в світовому обсягу витрат на наукові дослідження, так в 2017 р. витрати становили 158 млрд долю США. Галузь має високу соціальне значення, забезпечуючи доступ пацієнтів до лікарських препаратів, підтримуючи стабільність розвитку світової системи охорони здоров’я.

Стабільне динамічне зростання ринку обумовлено ціллю низкою факторів:

  • зростанням чисельності населення (відповідно прогнозів, на 1,24% щорічно до 2030 р);
  • старінням населення (2030 року населення у віці 65–80 років складе 28% всього населення світу, що на 6% перевищить відповідний показник 2000 року);
  • зростанням добробуту в країнах, що розвиваються, зокрема в регіоні Південно-Східної Азії;
  • збільшенням тривалості життя, що обумовлює потреби в препаратах, які підтримують його якість;
  • триваючим стійким зростанням хронічних і інфекційних захворювань;
  • зростанням витрат на охорону здоров’я в більшості країн світу;
  • триваючої консолідацією і активною співпрацею в галузі;
  • новими бізнес-моделями (на основі останніх технічних і наукових розробок);
  • активною науково-дослідною діяльністю фармацевтичній індустрії [7, с. 52].

З іншого боку, галузь розвивається під впливом реформ охорони здоров’я, цінового тиску, політичної нестабільності. Основним викликом нинішній стадії розвитку ринку лікарських засобів є розрив між зростанням вартості науково-дослідної роботи у даній галузі і соціальним запитом на дешеве лікування.

Ціноутворення на фармацевтичну продукції варіюється залежно від країни, однак структура ціни для кінцевого споживача по націнці учасників збутового ланцюга є переважно типовою. Але у загальному структура ціни, яка характерна для розвинених країн, складається з наступних складових: 66,0% – ціна виробника; 4,8% націнка оптового продавця; 19,2% – націнка рітейлу; 10,0% – оподаткування [9, с. 8].

Виділяють чотири основні методи регулювання цін на лікарські засоби: встановлення фіксованих цін, регулювання прибутку, ціноутворення на основі ефективності та встановлення базових цін. Встановлення фіксованих цін закріплює «розумні» і доступні максимальні ціни на лікарські засоби для системи охорони здоров’я (як правило, державної). Рівень цін відрізняється між країнами і залежить від бюджетних обмежень, порядку надання рецептів, політичного значення фармацевтичної промисловості та інших інтересів тощо.

За моделі регулювання прибутку фармацевтичні компанії добровільно обмежують свій прибуток через встановлення відсотку допустимого прибутку (який визначається під час діалогу з відповідними державними органами). Схеми базових цін встановлюють фіксовані ліміти відшкодування на товари однієї групи. Модель ціноутворення на основі ефективності передбачає економічну оцінку лікарських засобів (аналіз витрат і вигод). Цей метод зазвичай застосовується як додатковий до інших методів регулювання цін [12].

Разом з тим у всьому світі не існує повністю вільного або повністю регульованого ціноутворення. Як правило, застосовується змішана система – поєднання регульованих державою цін і вільно встановлених. Способи та методи державного впливу на ціноутворення на лікарські засоби в різних країнах неоднакові і залежать від соціальних, демографічних, географічних, національних та ряду інших факторів. В більшості країн регулюванню підлягають ціни на препарати (як правило, рецептурні), вартість яких відшкодовується за рахунок бюджетних засобів і / або фондів медичного страхування з метою здійснення контролю над витратами на соціальне забезпечення. Ціноутворення безрецептурних препаратів, вартість яких не відшкодовується системою соціального страхування, як правило, не підлягає контролю з боку держави [10, с. 259]

На ринках ЄС використовується багато регуляторних схем залежно від специфіки формування національних систем лікарського забезпечення. У країнах з переважно вільним ціноутворенням в деяких сегментах ринку або в процесі впровадження деяких програм ціни регулюються державою: в Німеччині це відноситься до оптово-роздрібної торгівлі, в Великобританії регламентується рівень доходів компаній, що виробляють патентовані препарати, в США здійснення федеральних програм по забезпечення лікарських засобів відбувається під пильним наглядом органів державної влади. У той же час в країнах з жорстким державним контролем цін на лікарські засоби вільне ціноутворення поширюється на препарати, вартість яких не підлягає відшкодуванню з громадських фондів (Наприклад, у Франції, Швеції, Японії, Іспанії та ін.) [15, с. 35].

Поряд із зареєстрованими цінами використовують еталонне ціноутворення, яке є механізмом непрямого регулювання цін і призначене для відшкодування вартості певних (як правило, рецептурних) препаратів в країнах з діючими системами медичного страхування (наприклад, в Німеччині, Іспанії, Швеції). Якщо зареєстрована ціна перевищує еталонну, то різницю доплачує пацієнт.

У країнах, де еталонні ціни для визначення верхньої межі відшкодування вартості не використовуються, а процедура реєстрації цін здійснюється шляхом проведення переговорів (така схема прийнята у Франції), процес узгодження цін триває до тих пір, поки сторони не прийдуть до єдиної думки про величину регульованої ціни, виходячи з якої і буде здійснюватися подальше відшкодування вартості лікарських засобів. У Швеції цей механізм встановлення цін поширюється на препарати, включені в список що підлягають відшкодуванню вартості. Якщо в процесі переговорів домовленість про рівні ціни не досягнуто, то препарат не включається в список, і виробник отримує право представляти препарат на ринок без відшкодування його вартості [13, с. 56].

Порядок встановлення еталонних цін в кожній країні має свої особливості, але існують і загальні закономірності. Зазвичай представлені на ринку лікарські засоби класифікують по групах, що об’єднує препарати-аналоги, і для кожної групи визначають еталонну ціну. Як правило, в відправну точку для встановлення еталонної ціни вибирають вартість найбільш дешевого генерика в даній групі (наприклад, в Швеції еталонна ціна встановлюється на підставі ціни найбільш дешевого генерика плюс 10% і переглядається 4 рази на рік). Вартість кожного лікарського засобу даної групи, який купує або отримує застрахований пацієнт, відшкодовується за рахунок коштів страхових організацій в межах встановленої еталонної ціни [6, с. 124].

Науковці виділяють прямі та непрямі методи регулювання цін на ліки. До прямих методів належать: законодавче регламентування ціни, нормативи, накази, розпорядження, квоти, ліцензії, тендери, державні замовлення, ліміти. Непрямі методи передбачають застосування інструментів фіскальної, бюджетної, грошово-кредитної, інвестиційної, амортизаційної, інноваційної та інших політик з метою створення певного економічного середовища, яке змушує діяти економічних суб’єктів у потрібному державі напрямку [5, с. 82].

Усі фактори ціноутворення поділяють на дві групи – внутрішні та зовнішні. До внутрішніх факторів відносять: цілі ціноутворення, витрати на виробництво і реалізацію та етап життєвого циклу лікарського засобу. До зовнішніх – рівень попиту, стан конкурентного середовища, учасників продуктового руху, державне регулювання ціноутворення на лікарський засіб тощо. Залежно від мети, яку ставить перед собою фармацевтичне підприємство, визначають цілі ціноутворення на лікарський засіб. Найбільш поширені з них:

  1. Максимізація поточного прибутку. Оцінюють попит на лікарський засіб і витрати стосовно різних рівнів цін і відповідних обсягів збуту та обирають ціну, яка забезпечує максимальний поточний прибуток. У такому разі підприємство орієнтується на сьогодення і менше уваги приділяє перспективі.
  2. Збільшення частки ринку. Виробниче підприємство знижує ціни і сподівається, що зростання обсягу збуту поліпшить її становище на ринку і призведе до збільшення прибутків у майбутньому.
  3. Завоювання лідерства за якістю лікарського засобу. Фармацевтичне підприємство прагне запропонувати ринку найкращий лікарський засіб за високою ціною, яка повинна покрити витрати на науково-дослідні розробки і виробництво препарату високої якості. Незважаючи на високу ціну, лікарський засіб знаходить своїх споживачів. Ця ціль найчастіше встановлюється для інноваційних лікарських засобів.
  4. Забезпечення виживання фірми-виробника у складній ринковій ситуації. Труднощі можуть виникнути внаслідок надлишкових потужностей, інтенсивної конкуренції чи змін в уподобаннях споживачів. Щоб забезпечити роботу підприємства і збут лікарського засобу, ціни знижують [8, с. 268].

В Україні державне регулювання цін, як елемент державного регулювання економіки, здійснюється, як правило, в сферах природних монополій, а також щодо соціально значущих товарів і послуг. Тобто, доступність основних лікарських препаратів – один з базових елементів права кожної людини на найвищий досяжний рівень здоров’я, закріплений Міжнародним пактом про економічні, соціальні і культурні права, прийнятий на засіданні Генеральної Асамблеї ООН в 1966 році. Саме тому, на нашу думку, державне регулювання цін на лікарські засоби треба розглядати у часі із врахуванням набуття і втрати чинності окремих нормативних актів, що впливають на ціноутворення. Діяльність учасників українського фармацевтичного ринку регулюється великою кількістю нормативно-правових актів, які запроваджувалися від початку утворення нашої держави.

Вже у 1996 році було прийнято Закон України «Про лікарські засоби» № 123 / 96 від 04.04.1996 р., який регулював правовідносини, пов’язані зі створенням, реєстрацією, виробництвом, контролем якості та реалізацією лікарських засобів, визначав права і обов’язки підприємств, установ, організацій і громадян, а також повноваження в цій сфері органів державної виконавчої влади та посадових осіб.

В 2003 році представниками органів державної виконавчої влади наголошувалося на необхідності запровадження зарубіжного досвіду та рекомендацій ВООЗ щодо ціноутворення лікарських засобів. Серед першочергових завдань щодо підтримки українських виробників основних лікарських засобів було зазначено:

  • уведення пільг щодо мита на субстанції, з яких виготовляються основні лікарські засоби;
  • вирішення питання щодо зменшення обсягів оподаткування вітчизняних підприємств, які виробляли основні лікарські засоби;
  • зменшення ПДВ для підприємств машинобудівної галузі, які випускають обладнання для фармацевтичних заводів, що виготовляють основні лікарські засоби;
  • пошук можливостей для надання пільгових кредитів, необхідних для виробництва основних лікарських засобів [14, с. 147]

Постанова КМУ «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів і розмірів збору за їх державну реєстрацію (перереєстрацію)» № 376 від 26.05.2005 регламентувала процедуру реєстрації / перереєстрації лікарських засобів в Україні.

Державне регулювання цін на ліки запроваджено постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 № 955 «Про заходи щодо стабілізації цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення». Відповідно до цієї постанови на ліки, які включені до Національного переліку основних лікарських засобів (крім наркотичних, психотропних лікарських засобів, прекурсорів та медичних газів), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2009 р. № 333 «Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» встановлені граничні постачальницько-збутові надбавки в межах 10% до оптово-відпускної ціни та граничні торговельні (роздрібні) надбавки в межах 25% до закупівельної ціни. Національний перелік основних лікарських засобів містить 215 позицій ліків за міжнародними непатентованими або загальноприйнятими назвами діючої речовини [11, с. 79].

У Постанові КМУ від 02.07.2014 р., № 240 «Про референтне ціноутворення на лікарські засоби та вироби медичного призначення, що закуповуються за кошти державного та місцевих бюджетів» було передбачено:

  • офіційні джерела уповноважених державних органів у референтних країнах та в Україні, види зареєстрованих цін і валют, періодичність оновлення даних;
  • формулу розрахунку, згідно якої розрахунок оптово-відпускних цін на лікарські засоби, які вперше зареєстровані на території України або щодо яких відсутні (недоступні) дані про оптово-відпускні ціни в референтних країнах та в Україні здійснюється за інформацією стосовно рівня такої ціни в країні походження лікарського засобу без застосування механізму визначення порівняльних (референтних) цін [1].

З метою удосконалення та реформування системи у сфері забезпечення ефективними та доступними лікарськими засобами, Міністерством охорони здоров’я розроблено та оприлюднено Постанову Кабінету Міністрів України № 862 від 09.11.2016 р. «Про державне регулювання цін на лікарські засоби», яким передбачено запровадження з 01.01.2017 року державного регулювання граничних цін на лікарські засоби шляхом порівняння цін у референтних країнах (Польщі, Латвії, Словаччині, Угорщині, Чехії) та встановлення МОЗ референтних цін на лікарські засоби, в межах яких визначається оптово-відпускна ціна [3].

Наступним кроком у державному регулюванні ціноутворення на фармацевтичному ринку стало оприлюднення постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 р. № 426 «Про референтне ціноутворення на деякі лікарські засоби, що закуповуються за бюджетні кошти», яка набула чинності 28.05.2019 р. [2]. Згідно неї з 01.07.2019 р. встановлюються регресивні роздрібні націнки на лікарські засоби з Національного переліку основних лікарських засобів. Окрім цього, з 01.07.2019 р. запроваджується державне регулювання цін на деякі лікарські засоби, що закуповуються за бюджетні кошти та включені до переліку, який затверджуватиме МОЗ, шляхом встановлення граничних оптово-відпускних цін на основі цін на лікарські засоби, зареєстровані в Республіці Польща, Словацькій Республіці, Чеській Республіці, Латвійській Республіці, Угорщині. Перелік формуватиметься у порядку, визначеному Міністерством, з лікарських засобів, включених до Національного переліку основних лікарських засобів, з урахуванням цін на такі лікарські засоби у референтних країнах та Україні. Перелік використовуватимуть бюджетні заклади охорони здоров’я під час проведення закупівель лікарських засобів за бюджетні кошти. Відповідно до положень даної постанови порядок формування та перелік повинні бути затверджені протягом двох місяців з дня опублікування даної постанови. Проте, дія цієї постанови не поширюється на: лікарські засоби, які закуповуються через міжнародні організації та ліки, які беруть участь у програмі «Доступні ліки». Також до 1 січня 2020 р. дія постанови не поширюється й на препарати інсуліну, ціни на які регулюються згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2014 р. № 73 «Питання реалізації пілотного проекту щодо запровадження державного регулювання цін на препарати інсуліну».

Висновки і перспективи подальших досліджень. Отже, проблемам ціноутворення на фармацевтичному ринку приділяється багато уваги у зв’язку з закупівлею лікарських препаратів на державному рівні та вирішенням питань державного регулювання цін на лікарські засоби. А економічно-правова політика держави щодо ціноутворення фармацевтичної продукції повинна враховувати сучасні українські реалій, з метою уникнення дефіциту фармацевтичної продукції, попередження неправомірного підвищення ціни на лікарські засоби вітчизняних фармацевтичних виробників, забезпечення виробництва ефективної продукції та імпорту тих препаратів, які не виробляються в Україні. Подальші дослідження доцільно спрямувати на аналіз реалізації прийнятих державних актів щодо проблем ціноутворення продукції фармацевтичної промисловості у сучасних ринкових умовах.

Література

  1. Постанова Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 р. № 240 «Про референтне ціноутворення на лікарські засоби та вироби медичного призначення, що закуповуються за кошти державного та місцевих бюджетів». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/240–2014-%D0% BF. (дата звернення 11.01.2020).
  2. Постанова Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 р. № 426 «Про референтне ціноутворення на деякі лікарські засоби, що закуповуються за бюджетні кошти». URL: https: // zakon. rada. gov. ua / laws / show / 426–2019-%D0% BF. (дата звернення 11.01.2020).
  3. Постанова Кабінету Міністрів України від 09.11.2016 р. № 862 «Про державне регулювання цін на лікарські засоби». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/862–2016-%D0% BF. (дата звернення 11.01.2020).
  4. Глазков В. Г. Ценообразование на рынке лекарственных средств: автореф. дис. на соискание ученой степени канд. эконом. наук: спец. 08.00.05 «Экономика и управление народным хозяйством (ценообразование)» / В. Г. Глазков. – Москва, 2010. – 21 с.
  5. Громовик Б. П. Фармацевтичний маркетинг: навч. посібн. / Б. П. Громовик, Г. Д. Гасюк, Л. А. Мороз, Н. І. Чухрай; за ред. Л. А. Мороз. – Львів: Вид-во «Наутилус», 2000. – 320 с.
  6. Дешко Л. М. Державне регулювання цін на лікарські засоби в Україні: історико-правовий аналіз / Л. М. Дешко // Медичне право України: проблеми становлення та розвитку: матеріали 1-ї Всеукр. наук. – практ. конф. 19–20 квіт. 2007 р. – Львів, 2007. – С. 120–126.
  7. Доровський О. В. Порівняльна характеристика фармацевтичних ринків країн ЄС і СНД / О. В. Доровський, І. В. Ярошенко // Бізнесінформ. – 2014. – № 12. – С. 47–61.
  8. Доц. І. Б. Державне регулювання цін на фармацевтичному ринку України / І. Б. Доц // Науковий вісник НЛТУ України. – 2015. – Вип. 25.1. – С. 266–272.
  9. Инвестиции в здоровье: организация бизнеса по производству фармацевтической продукции. – К: KRESTON-GCG, 2019. – 25 с.
  10. Клунко Н. С. Мировой опыт ценообразования на рынке лекарственных средств и возможности его использования в России / Н. С. Клунко, М. В. Рета // Економіка промисловості. – 2011. – № 2–3. – С. 257–263.
  11. Коротич Є. О. Державне регулювання цін на вироби медичного призначення / Є. О. Коротич // Науковий вісник УжНУ. Серія: Право. – 2014. – Вип. 25. – С. 79–83.
  12. Коссе І. Аналітична записка HC2. Регулювання цін на лікарські засоби в країнах ЄС / І. Коссе, О. Бетлій // Інститут економічних досліджень та політичних консультацій. URL: http://www.ier.com.ua/files/publications/Policy_Briefing_Series/2012/Policy_brief_HC2. pdf. (дата звернення 11.01.2020).
  13. Кузьменко Л. Г. Основні підходи до регулювання цін на лікарські засоби в різних країнах світу / Л. Г. Кузьменко // Наукові записки НаУКМА. Економічні науки. – 2015. – Т. 172. – С. 54–58.
  14. Пашков В. Особливості цінової політики держави щодо продукції фармацевтичного виробництва / В. Пашков // Вісник Національної академії правових наук України. – 2012. – № 3. – С. 146–158.
  15. Пивень Е. Мировой опыт ценообразования на лекарственные средства / Е. Пивень // Еженедельник АПТЕКА. – 2003. – № 377 (6). – С. 34–37.

 References

  1. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny` vid 02.07.2014 r. № 240 «Pro referentne cinoutvorennya na likars’ki zasoby` ta vy’roby` medy’chnogo pry’znachennya, shho zakupovuyut’sya za koshty` derzhavnogo ta miscevy’x byudzhetiv». [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated 02.07.2014 no. 240 «On Reference Pricing for Medicines and Medical Devices Purchased at the State and Local Budgets»]. Available at: https: // zakon. rada. gov. ua / laws / show / 240–2014-%D0% BF. (accessed 11.01.2020).
  2. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny` vid 03.04.2019 r. № 426 «Pro referentne cinoutvorennya na deyaki likars’ki zasoby`, shho zakupovuyut’sya za byudzhetni koshty`» [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated 03.04.2019 no. 426 «On Reference Pricing for Certain Medicinal Products Purchased for Budget»]. Available at: https: // zakon. rada. gov. ua / laws / show / 426–2019-%D0% BF. (accessed 11.01.2020).
  3. Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny` vid 09.11.2016 r. № 862 «Pro derzhavne regulyuvannya cin na likars’ki zasoby`». [Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine of 9.11.2016 no. 862 «On State Regulation of Medicinal Products Prices»]. Available at: https: // zakon. rada. gov. ua / laws / show / 862–2016-%D0% BF. (accessed 11.01.2020).
  4. Glazkov V. G. (2010) Tsenoobrazovanie na rynke lekarstvennykh sredstv [Pricing in the medicines market] (PhD Thesis), Moskva: Rossiyskaya ekonomicheskaya akademiya im. G. V. Plekhanova.
  5. Gromovy’k B. P., Gasyuk G. D., Moroz L. A., Chuxraj N. I.; za red. L. A. Moroz (2000) Farmacevty’chny’j markety’ng: navch. posibn. [Pharmaceutical Marketing: Educ. Manual]. L’viv: «Nauty’lus». (in Ukrainian)
  6. Deshko L. M. (2007) Derzhavne regulyuvannya cin na likars’ki zasoby` v Ukrayini: istory’ko-pravovy’j analiz [State regulation of drug prices in Ukraine: a historical and legal analysis] / Proceedings of the Medy’chne pravo Ukrayiny`: problemy` stanovlennya ta rozvy’tku: materialy` 1-yi Vseukr. nauk. – prakt. konf. (Ukrayina, l’viv, 19–20 kvit. 2007 r.). L’viv: leva, pp. 120–126.
  7. Dorovs’ky’j O. V., Yaroshenko I. V. (2014) Porivnyal’na xaraktery’sty’ka farmacevty’chny’x ry’nkiv krayin YeS i SND [Comparative characteristics of EU and CIS pharmaceutical markets]. Biznesinform, no. 12, pp. 47–61.
  8. I. B. (2015) Derzhavne regulyuvannya cin na farmacevty’chnomu ry’nku Ukrayiny` [State regulation of prices in the pharmaceutical market of Ukraine]. Naukovy’j visny’k NLTU Ukrayiny`, no. 25.1, pp. 266–272.
  9. Kreston-GCG (2019) Investitsii v zdorove: organizatsiya biznesa po proizvodstvu farmatsevticheskoy produktsii [Investing in health: setting up a pharmaceutical business]. K: Kreston-GCG. (in Russian).
  10. Klunko N. S., Reta M. V. (2011) Mirovoy opyt tsenoobrazovaniya na rynke lekarstvennykh sredstv i vozmozhnosti ego ispolzovaniya v Rossii [World experience of pricing in the pharmaceutical market and the possibility of its use in Russia]. Yekonomіka promislovostі, no. 2–3, pp. 257–263.
  11. . Koroty’ch Ye. O. (2014) Derzhavne regulyuvannya cin na vy’roby` medy’chnogo pry’znachennya [State regulation of prices for medical products]. Naukovy’j visny’k UzhNU. Seriya: Pravo, 25, pp. 79–83.
  12. Kosse I. Betlij O. Anality’chna zapy’ska HC2. Regulyuvannya cin na likars’ki zasoby` v krayinax YeS [HC2 analytical note. Regulation of prices for medicines in EU countries]. Insty’tut ekonomichny’x doslidzhen` ta polity’chny’x konsul’tacij. Available at: http: // www. ier. com. ua / files / publications / Policy_Briefing_Series / 2012 / Policy_brief_HC2. pdf. (accessed 11.01.2020).
  13. Kuz’menko L. G. (2015) Osnovni pidxody` do regulyuvannya cin na likars’ki zasoby` v rizny’x krayinax svitu [Basic approaches to regulation of prices for medicines in different countries of the world]. Naukovi zapy’sky` NaUKMA. Ekonomichni nauky, T. 172, pp. 54–58.
  14. Pashkov V. (2012) Osobly’vosti cinovoyi polity’ky` derzhavy` shhodo produkciyi farmacevty’chnogo vy’robny’cztva [Peculiarities of the state pricing policy on pharmaceutical production]. Visny’k Nacional’noyi akademiyi pravovy’x nauk Ukrayiny`, 3, pp. 146–158.
  15. Piven Ye. (2003) Mirovoy opit tsenoobrazovaniya na lekarstvennye sredstva [Worldwide experience of drug pricing]. Yezhenedelnik APTYEKA, 377 (6), pp. 34–37.

Перегляди: 470

Коментарі закрито.

To comment on the article - you need to download the candidate degree and / or doctor of Science

Підготуйте

наукову статтю на актуальну тему, відповідно до роздлів журналу

Відправте

наукову статтю на e-mail: editor@inter-nauka.com

Читайте

Вашу статтю на сайті нашого журналу та отримайте сертифікат