Удосконалення законодавства щодо бухгалтерського обліку деривативів

Автор:

Анотація: Через розмежування понять «похідні фінансові інструменти» та «похідні цінні папери» та визначено місце та основні проблеми вітчизняного законодавства. Розроблено пропозиції щодо шляхів удосконалення та доповнення до Закону України «Про похідні фінансові інструменти» за для гармонізації та уніфікації методики обліку деривативів.

Бібліографічний опис статті:

. Удосконалення законодавства щодо бухгалтерського обліку деривативів//Наука онлайн: Міжнародний електронний науковий журнал - 2018. - №2. - https://nauka-online.com/publications/economy/2018/2/usovershenstvovanie-zakonodatelstva-buhgalterskogo-ucheta-derivativov/

Стаття опублікована у: : Наука Онлайн No2 Лютий 2018

Економічні науки

УДК 657

Кляченко Валерія Вячеславівна

студентка

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Кляченко Валерия Вячеславовна

студентка

Киевського национального университета имени Тараса Шевченко

Kliachenko Valeriia

Student of the

Taras Shevchenko National University of Kyiv

УДОСКОНАЛЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ЩОДО БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ДЕРИВАТИВІВ

УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ ЗАКОНОДАТЕЛЬСТВА БУХГАЛТЕРСКОГО УЧЕТА ДЕРИВАТИВОВ

IMPROVING THE LEGISLATION ON ACCOUNTING FOR DERIVATIVES

Анотація. Через розмежування понять «похідні фінансові інструменти» та «похідні цінні папери» та визначено місце та основні проблеми вітчизняного законодавства. Розроблено пропозиції щодо шляхів удосконалення та доповнення до Закону України «Про похідні фінансові інструменти» за для гармонізації та уніфікації методики обліку деривативів.

Ключові слова: фінансові інструменти, деривативи, стандарти бухгалтерського обліку.

Аннотация. Из разграничения понятий «производные финансовые инструменты» и «производные ценные бумаги» и определено место и основные проблемы отечественного законодательства. Разработан пробозиции по пути совершенствования и дополнения в Закон Украины «О производных финансовых инструментах» по гармонизации и унификации методики учета деривативов.

Ключевые слова: финансовые инструменты, деривативы, стандарты бухгалтерского учета.

Summary. Due to the distinction between the concepts of “derivative financial instruments” and “derivative securities”, the place and main problems of the domestic legislation are determined. The prospects for ways to improve and supplement the Law of Ukraine “On Derivative Financial Instruments” for harmonization and unification of the methodology of derivatives accounting are developed.

Key words: financial instruments, derivatives, accounting standards.

Постановка проблеми. Операцій з похідними фінансовими інструментами регулюються неузгодженими між собою законодавчо-нормативними актами, крім того мають фундаментальні відмінності від міжнародних стандартів. Оскільки Україна має напрямок інтеграції та гармонізації законодавства до міжнародного законодавства то завдання внесення змін в законодавство України є пріоритетним.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблеми щодо дослідження проблем регулювання обліку похідних фінансових інструментів присвятили такі науковці, як Н.В. Предмирська О.І. Рогач , О.Ю. Смолянська,
О.О.Солодка та інші. Дослідники порівнюють та розглядають, здебільшого, П(с)БО 13 та МСФЗ у частині фінансових інструментів, при цьому не звертають увагу на інші законодавчо-нормативні акти, які регулюють дане питання. Для визначення проблемних питань та розробки пропозийцій потрібно розглядати більш широке коло нормативних актів регулювання обліку деривативів.

Метою дослідження є дослідження законодавчтва в частині регулювання обліку деривативів та надання рекомендацій щодо внесення змін до законодавства України для гармонізації вітчизняних законодавчих актів та міжнародних нормативних актів.

Виклад основного матеріалу. Наразі в Україні відсутній нормативно-правовий акт, який би уніфіковано врегульовував питання обліку операцій з деривативами. Головними законодавчими актами, що регулюють середу функціонування ринку деривативів є:

  • Цивільний кодекс України ;
  • Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 13 “Фінансові інструменти” ;
  • Закон України “Про цінні папери та фондовий ринок”;
  • Закон України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” ;
  • Положення про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів;

Вищеперераховані нормативні акти регулюють операції з похідними фінансовими інструментами в Україні. Інші нормативно-правові документи опосередковано згадують про них  або містять посилання на вищезгадані нормативні акти. Проте вони неоднозначно тлумачать сутність похідних фінансових інструментів, деякі ототожнюють із похідними цінними паперами.

Доцільно було б погодитись із висновком Консультаційно-експертної ради Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яка зазначає, що відповідно до міжнародної класифікації фінансових інструментів (CFI code), яка розроблена Міжнародною організацією по стандартизації (ISO) і є міжнародним стандартом класифікації випусків цінних паперів та інших фінансових інструментів, Директив Ради ЄС – 89/298/ЕЕС, 93/22/ЕЕС, та більшості міжнародних норм (у тому числі і тих, до яких адаптує своє законодавство Україна), “деривативи” представляють собою фінансові інструменти, ціна яких залежить безпосередньо від ціни (чи її зміни) їх базового активу, та які засвідчують сторонам, що уклали угоду, зобов’язання/права на придбання/продаж базового активу, або проведення розрахунків грошовими коштами в обумовлений строк у майбутньому за ціною і на умовах, визначених на поточний момент . У свою чергу фінансовий інструмент – це будь-який контракт, що започатковує виникнення фінансового активу однієї сторони та фінансового зобов’язання чи інструментів у вигляді акцій іншої сторони. Таким чином, до фінансових інструментів відносять: основні фінансові інструменти, такі як дебіторська заборгованість, кредиторська заборгованість та акції або будь-які інші цінні папери, що підлягають обігу та надають право придбати данні цінні папери шляхом підписки чи обміну та деривативи [20].

Основними критеріями віднесення угод до складу похідних фінансових інструментів Н.В. Предмирська виділяє наступні: – сторонами операції є комерційні організації; – розрахунки по операції здійснюються сторонами після закінчення певного терміну або відповідно до правил, встановлених біржею; – грошові зобов’язання по операції виникають залежно від зміни цін на іноземну валюту, цінні папери і інше майно і майнові права, процентні ставки, кредитні ресурси, індекси цін або процентних ставок [5, с. 115]. Таким чином, до деривативів вважаємо за доцільне відносити опціони, ф’ючерси, форварди, свопи, вартість яких є похідною від основного фінансового інструмента, або ставки чи індексу ціни іншого основного інструмента. Ми погоджуємося з Н.І. Машиною, що основними особливостями похідних цінних паперів є наступні: – їх ціна базується на ціні біржового активу, який є їх основою і в якості якого можуть виступати інші цінні папери; – зовнішня форма обігу похідних цінних паперів аналогічна обігу основних цінних паперів; – обмежений часовий простір існування (звичайно від кількох хвилин до кількох місяців) у порівнянні з періодом життя біржового активу (акції – безстрокові, облігації – роки і десятиліття); – їх купівля-продаж дозволяє мати прибуток при мінімальних інвестиціях у порівнянні з іншими цінними паперами, оскільки інвестор оплачує не всю вартість активу, а тільки гарантійний внесок [3, с. 408]. Отже, відповідно до перерахованих ознак, до цінних паперів, що мають ознаки деривативів у вузькому розумінні, які власне і можуть розглядатися як похідні цінні папери, відносяться: цінні папери, що можуть бути конвертовані та обмінювані цінні папери (цінний папір, який гарантує його власнику можливість обміняти його на цінний папір інших компаній). Тому зовсім неправильним з жодної позиції вважати віднесення складових похідних фінансових інструментів (ф’ючерсів, форвардів, опціонів, свопів) до складу похідних цінних паперів, як це роблять деякі вітчизняні нормативно-правові акти.

Згідно з п. 5 П(с)БО 13 “Фінансові інструменти” [10] фінансові інструменти поділяються для потреб бухгалтерського обліку на фінансові активи, фінансові зобов’язання, інструменти власного капіталу та похідні фінансові інструменти (рис.1). Фінансові активи, відповідно до п. 6, у свою чергу, включають грошові кошти та їх еквіваленти, дебіторську заборгованість не призначену для перепродажу, фінансові інвестиції, що утримують до погашення, інші фінансові активи. Фінансові зобов’язання включають, згідно з п. 7 П(с)БО 13, фінансові зобов’язання призначені для перепродажу та інші фінансові зобов’язання. До інструментів власного капіталу, відповідно до п.8, належать прості акції, частки та інші види власного капіталу. Таким чином, до інструментів власного капіталу входять цінні папери.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Отже, деривативи можна розглядати з вузької та широкої точки зору. З вузької точки зору деривативи можна ототожнювати з похідними фінансовими інструментами та похідними цінними паперами. У широкому розумінні за економічною сутністю та міжнародною практикою деривативами є лише похідні фінансові інструменти, а похідні цінні папери є окремим видом цінних паперів, який не належить до деривативів.

Рис. 1. Класифікація фінансових інструментів за П(с)БО

Джерело: складено автором на основі [10]

Визначившись з поняттям “дериватив”, перейдемо до розгляду законодавчої бази, що регулює бухгалтерський облік деривативів. Найголовнішим нормативним актом, що регулює бухгалтерський облік похідних фінансових інструментів в Україні є, передусім, Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 13 “Фінансові інструменти”, згідно якого похідний фінансовий інструмент – фінансовий інструмент:

  • розрахунки за якими провадитимуться у майбутньому;
  • вартість якого змінюється внаслідок змін відсоткової ставки, курсу цінних паперів валютного курсу, індексу цін, кредитного рейтингу (індексу) або інших змінних, що є базисними;
  • який не потребує початкових інвестицій [4].

Дещо схожим є трактування похідного фінансового інструменту за системою US GAAP – SFAS 133 (Statements of Financial Accounting Standards), який визначає похідний фінансовий інструмент як фінансовий контракт, вартість якого є похідною по відношенню до іншого фінансового показника. Відповідно до SFAS 133 до похідних фінансових інструментів не відносять контракти, що мають на увазі обмін товарами нефінансового характеру або такі, що передбачають можливість поставки нефінансового активу в погашення вимог за контрактом [5, с. 111]. Таким чином, на відміну від вітчизняного законодавства, не є похідними фінансовими інструментами товарні деривативи. Відповідно до Міжнародного стандарту фінансової звітності (IAS) № 39 “Фінансові інструменти: визнання та оцінка” похідний фінансовий інструмент – будь-який контракт, який призводить до фінансового активу одного підприємства та фінансового зобов’язання іншого підприємства і при цьому забезпечує виконання таких умов: – вартість контракту є змінною у відповідь на зміни ставки відсотка, ціни, валютного курсу, індексу цін чи ставок, показника кредитного рейтингу чи кредитного індексу або подібної змінної; – контракт не вимагає початкових чистих інвестицій або незначних чистих інвестицій щодо інших типів контрактів, які мають подібну реакцію на зміни ринкових умов; – контракт погашається на майбутню дату [9].

В Україні окрім П(с)БО 13 безпосередньо бухгалтерський облік деривативів жоден нормативно-правовий акт не регулює.Факт того,що П(с)БО 13 є єдиним законодавчо-нормативним актом він в свою чергу не є вичерпним для трактування і розуміння сутності і специфики похідних фінансових інструментів. Зважаючи на недосконалість законодавчої бази можна запропонувати прийнятя Закон України “Про похідні фінансові інструменти” або удосконалення П(с)БО 13 , у якому повинно бути:

  • визначено всі категорії, які відносяться до деривативів на основі підходу за економічним змістом та класифікація похідних фінансових інструментів за базовими активами;
  • розмежувати та окреслити кола прав та обов’язків сторін щодо деривативів та закріпити ряд санкцій щодо недотримання одніє зі сторін умов угоди;
  • закріплене право на судовий захист сторін при здійсненні операцій з використанням деривативів [4].

Останній аспект є дуже важливим, оскільки строкові угоди, що передбачають тільки грошові розрахунки між сторонами (тобто, без поставки базового активу), згідно з вітчизняним законодавством не підлягають судовому захисту, оскільки розцінюються як ігрова угода або парі.

Доцільно вдосконалити й нормативно-правову базу у частині оподаткування операцій із похідними фінансовими інструментами. Основним кроком вдосконалення є розробка правила облік і звітності, які б відповідали специфічним характеристикам деривативів, а також запровадити стандартизацію правил обліку операцій на фінансових ринках за для надання змоги зробити контроль,управління над деривативами більш мобільний [1, с. 43].

Для потреб бухгалтерського обліку та законодавчого регулювання слід використовувати більш ширше розуміння деривативів та усунути невизначеність у трактуванні в усіх вітчизняних нормативно-правових актах. Складовими деривативів є ф’ючерси, форварди, опціони та свопи. До похідних цінних паперів слід відносити конвертовані цінні папери та обмінювані цінні папери. Необхідно прийнятти Закон України “Про деривативи” та відповідно до нього внесення доповнень та уточнень до низки законодавчих актив, зокрема, стосовно оподаткування та до П(с)БО 13 в частині здійснення операцій з похідними цінними паперами. Вважаємо безпідставним ототожнення у судовій практиці строкових угод (деривативів) з угодами “гри” та “парі”. Це зовсім різні угоди, які мають різний механізм та економічну сутність. Дану розбіжність потрібно затвердити законодавчо з метою створення судового захисту у позивачів. Вищеназвані нововведення дозволять на законодавчому рівні визнати деривативи цивільно-правовими операціями; дати загальний для всіх деривативних договорів порядок правового регулювання; створити можливість реалізації положень ряду нормативних актів, які сприяють до залучення в господарський оборот форвардних, ф’ючерсних контрактів.

Література

  1. Банк С.В. Пути использования финансовых инструментов / Международный бухгалтерский учет. – 2005. – № 9 (81). – С. 40-47.
  2. Иванова Е.В. Правовая квалификация деривативов: Дис… канд. юрид. наук по направлению 12.00.03 – гражданское право; предпринимательское право; семейное право; международное частное право. – Москва, 2006 – 196 с.
  3. Машина Н.І. Міжнародне страхування: Навчальний посібник. – К.: центр навчальної літератури, 2006. – 504 с
  4. Здреник В.С., Слобчинська А.І. Сутність похідних фінансових інструментів та їх законодавче визначення / Вісник ЖДТУ / Економічні науки. – 2008. – № 1 (43). – С. 257-262.
  5. Предмирська Н.В. Правові та методологічні аспекти обліку товарних деривативів / Реформування обліку, звітності та аудиту в системі АПК України: стан та перспективи. Частина ІІ. Науково-учбово- методична робота з обліку та звітності в АПК: стан та перспективи. / За редакцією П.Т. Каблука, М.Я. Дем’яненка, В.М. Жука. – К.: Інститут аграрної економіки, 2003. – 196 с. – С. 110-116.
  6. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 07.1999 № 996-14 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/996-14
  7. Закон України “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні” від 30 жовтня 1996 року № 448/96-ВР [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/448/96-вр
  8. Закон України “Про цінні папери та фондовий ринок” від 23 лютого 2006 року № 3480-IV.
  9. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка» від 01.01.2012 зі змінами та доповненнями, [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/929_015
  10. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 13 “Фінансові інструменти”, затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.2001 р. № 559 [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1050-01
  11. Постанова Правлiння НБУ “Про затвердження Iнструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України” від 07.12.2004 № 598, [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakonrada.gov.ua/laws/show/z1288-11
  12. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку “ Про затвердження Порядку реєстрації випуску опціонних сертифікатів та проспекту їх емісії” №209 від 23.03.2017, [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0525-17
  13. Цивільний Кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-I.

References

  1. Bank S.V. Ways of using financial instruments / International accounting. – 2005. – No. 9 (81). – P. 40-47.
  2. Ivanova E.V. Legal qualification of derivatives: Dis … cand. jurid. Sciences in the field of 12.00.03 – civil law; business law; family law; private international law. – Moscow, 2006 – 196 with.
  3. The machine N.I. Міжнароднее страхування: Навчальний посібник. – K .: Center for Naval Literature, 2006. – 504 s
  4. Zdrenik VS, Slobchynska A.I. Сутність похідних фінансових інструментів та їх законодавчезначення // Вісник ЖДТУ / Economical sciences. – 2008. – No. 1 (43). – P. 257-262.
  5. Predmirska N.V. Правові та та методологічні аспекти in the field of commodity derivatives // Реформування обліку, звітності та аудиту в системі АПК України: стан та перспективи. Part II. The scientific-methodical-methodical robot is in the agribusiness in the agroindustrial complex: this is the perspective. / For the editorship of P.T. Heel, M.Ya. Dem’yanenko, V.M. The beetle. – К .: Інститут агграрної економіки, 2003. – 196 with. – P. 110-116.
  6. The Law of Ukraine “About the accounting region in the financial news in Ukraine” dated 16.07.1999 No. 996-14 [Electronic resource]. – Access mode: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/996-14
  7. The Law of Ukraine “About the state of the regulation of the market of Ukrainian paperns in Ukraine” dated 30 October 1996 No. 448/96-ВР [Electronic resource]. – Access mode: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/448/96-av
  8. The Law of Ukraine “About tsinnyi paperi ta fondovy rinok” dated 23 December 2006 No. 3480-IV.
  9. Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка» since: 01.01.2012 зі змінами та допненненнями, [Електрон. resource]. – Access mode: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/929_015
  10. Poslozhnya (standard) of the accounting region 13 “Fіnansovі іnstrumenti”, hardened by the Order of the Ministry of Finance of Ukraine dated November 30, 2001 р. No. 559 [Electron. resource]. – Access mode: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z1050-01
  11. Decree of the Board of the National Bank of Ukraine “On the consolidation of the Instruction on the order of the warehouse of the financial institutions in Ukraine” dated 07.12.2004 No. 598, [Electron. resource]. – Access mode: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1288-11
  12. Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку “About zastverdzhennya Order of the reestraсії випуску опціонних сертифікатів та проспект їх емісії” №209 від 03/23/2017, [Електрон. resource]. – Access mode: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/z0525-17
  13. The Civic Code of Ukraine for 16 June 2003, No. 435-I.

Перегляди: 1409

Коментарі закрито.

To comment on the article - you need to download the candidate degree and / or doctor of Science

Підготуйте

наукову статтю на актуальну тему, відповідно до роздлів журналу

Відправте

наукову статтю на e-mail: editor@inter-nauka.com

Читайте

Вашу статтю на сайті нашого журналу та отримайте сертифікат