Особливості оцінки ефективності заходів з технічного переоснащення систем фізичного захисту

Автор:

Анотація: В даній статті опрацьовано питання планування та управління ресурсами систем фізичного захисту. Розглянуто та узагальнено підхід до оцінки галузевих аспектів ефективності капітальних вкладень у системи фізичного захисту. Отримані результати узагальнено у запропонованому алгоритмі оцінки ефективності інвестицій у технології безпеки.

Бібліографічний опис статті:

. Особливості оцінки ефективності заходів з технічного переоснащення систем фізичного захисту//Наука онлайн: Міжнародний електронний науковий журнал - 2020. - №12. - https://nauka-online.com/publications/other/2020/12/osobennosti-otsenki-effektivnosti-meropriyatij-po-tehnicheskomu-pereosnashheniyu-sistem-fizicheskoj-zashhity/

Стаття опублікована у: : Наука Онлайн No12 декабрь 2020

Інше

УДК 330.3

Кузнєцов Сергій Костянтинович

студент

Національного технічного університету України

«Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»

Кузнецов Сергей Константинович

студент

Национального технического университета Украины

«Киевский политехнический институт имени Игоря Сикорского»

Kuznietsov Serhii

Student of the

National Technical University of Ukraine

“Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute”

ОСОБЛИВОСТІ ОЦІНКИ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАХОДІВ З ТЕХНІЧНОГО ПЕРЕОСНАЩЕННЯ СИСТЕМ ФІЗИЧНОГО ЗАХИСТУ

ОСОБЕННОСТИ ОЦЕНКИ ЭФФЕКТИВНОСТИ МЕРОПРИЯТИЙ ПО ТЕХНИЧЕСКОМУ ПЕРЕОСНАЩЕНИЮ СИСТЕМ ФИЗИЧЕСКОЙ ЗАЩИТЫ

ASPECTS OF EFFICIENCY EVALUATION OF THE MEASURES ON TECHNICAL RE-EQUIPMENT OF PHYSICAL PROTECTION SYSTEMS

Анотація. В даній статті опрацьовано питання планування та управління ресурсами систем фізичного захисту. Розглянуто та узагальнено підхід до оцінки галузевих аспектів ефективності капітальних вкладень у системи фізичного захисту. Отримані результати узагальнено у запропонованому алгоритмі оцінки ефективності інвестицій у технології безпеки.

Ключові слова: капітальні вкладення, оцінка ефективності, фактор непропорційності, відвернуті витрати.

Історично склалося, що до заходів безпеки відносяться як до обов’язкових, законодавчо визначених. Водночас, в сучасних умовах, зростаючі вимоги до таких заходів вимагають їх постійного удосконалення для чого власних ресурсів компаній часто стає недостатньо і все гостріше виникає потреба їх обґрунтованого резервування або залучення з інших доступних джерел. Конкуренція за внутрішні ресурси компаній та потреба належного обґрунтування витрат вимагають, окрім іншого, і визначення показників ефективності заходів з технічного переоснащення систем фізичного захисту (далі – СФЗ), чому і присвячена ця робота.

Інвестиції в безпеку можуть мати два види повернень: покращення рівня безпеки та покращення фінансових результатів. Фахівці з безпеки звикли робити висновки на очікуваних результатах від поліпшення безпеки, при цьому не акцентуючи увагу на тому, як поліпшення безпеки може сприяти покращенню загальних результатів фінансово-господарської діяльності підприємства.

Метою здійснення інвестицій у СФЗ перш за все є зменшення поточних та майбутніх ризиків, що включають в себе, але не обмежуються, запобігання порушенням режиму безпеки, загрозам крадіжок тощо, які можна віднести до загроз безпеці типу І (тобто локалізуємий негативний вплив, що має високу ймовірність), а також терористичних атак, диверсій та нападів, які можна віднести до загроз безпеці типу ІІ (тобто значний негативний вплив, що має низьку ймовірність), їх виявлення, оцінка та реагування, пом’якшення наслідків, тощо.

Реалізація проекту з технічного переоснащення СФЗ – це послідовність взаємопов’язаних вкладень капітальних цінностей, які здійснюються протягом декількох часових періодів, віддача від яких теж розтягнута в часі. Крім цього такі вкладення мають різну природу, яка може та має бути приведена до єдиного мірила – грошової вартості.

При плануванні капітальних вкладень розвитку необхідно точно виміряти те, що потребує інвестицій, визначити потреби у фактичному фінансуванні і правильно розрахувати передбачувану вигоду від цих інвестицій. Окрім цього, результати оцінки та аналізу ефективності капітальних вкладень дозволяють здійснити порівняння двох і більше проектів з удосконалення системи фізичного захисту, для вибору найбільш ефективного з них.

Оцінка ефективності інвестицій здійснюється на основі двох основних критеріїв: витрат та вигод. Негативні грошові потоки – це вкладені інвестиції або витрати, а позитивні грошові потоки є доходами або вигодами.

Оцінка ефективності інвестицій вимагає повної ідентифікації витрат на підтримання поточного стану та витрат на впровадження та підтримку інвестицій. Якщо розглядаються кілька альтернативних підходів, слід розуміти та порівнювати витрати та вигоди, пов’язані з кожним з них.

Для проведення розрахунків поточних та майбутніх витрат доцільно застосовувати прийняту організацією методику або, якщо така відсутня, то наявні кращі практики з обчислення витрат на реалізацію заходів з безпеки, що можуть включати (але не обмежуватися):

  • первісну вартість, яка охоплює, наприклад: проектування, дослідження ринку, концептуальний дизайн, витрати на відрядження, персонал тощо;
  • первісну вартість процесу закупівель, включаючи: процес торгів, ліцензії та дозволи, персонал тощо;
  • закупівлю, у тому числі: обладнання, програмне забезпечення, послуги, технічні дані та документація, просторові об’єкти, будівництво тощо;
  • монтаж та налагодження, що охоплює: персонал, обладнання, інтеграцію, тестування, інфраструктуру, субпідряд, послуги з інтеграції, початкове навчання, логістику персоналу залученого до проекту тощо;
  • початковий набір запасних частин.

Майбутні витрати здійснюються під час роботи та технічного обслуговування СФЗ. Ця категорія може охоплювати такі підкатегорії:

  • операційні витрати, такі як: персонал, запасні частини та витратні матеріали, електроенергія, подальше налаштування та адаптація, контроль якості, оперативна логістика, безпека, інші зовнішні послуги, ліцензії та інші збори, страхові внески тощо;
  • витрати на технічне обслуговування, включаючи: персонал, запасні частини та витратні матеріали, позапланові ремонти, ІТ-підтримку, обладнання та засоби, контрактні послуги тощо;
  • витрати на закінчення терміну експлуатації, включаючи: персонал, витрати на вимикання, розбирання та видалення, утилізацію, залишкову вартість тощо;
  • економічні втрати, наприклад: втрати бізнесу, зменшення загального споживання, зниження економічної активності, зниження якості життя, втрати іміджу тощо.

Витрати мають розподілятися впродовж часового проміжку ефективної експлуатації обладнання системи безпеки, або експлуатаційної фази. Цей термін зазвичай називається життєвим циклом обладнання, і який може перевищувати гарантійний термін експлуатації цього обладнання за умови його належного технічного обслуговування.

Як відомо, заходи з безпеки мають забезпечувати зменшення наявних та майбутніх загроз, запобігати інцидентам з безпеки та сприяти пом’якшенню наслідків, у випадку виникнення інциденту. Таким чином вигода від інвестицій у заходи з безпеки може розглядатися як різниця у витратах на подолання наслідків без заходів з безпеки та наслідків із такими заходами.

У розрахунках ефективності інвестицій прямі вигоди, пов’язані з цим проектом, можуть охоплювати різні підкатегорії, наприклад:

  • скорочення жертв – збережені життя, витрати на госпіталізацію і стаціонарне лікування, мінімізація кількості поранених, травмованих осіб тощо;
  • зменшення збитків – втрат або пошкодження майна, обладнання, інфраструктури, втрат продукції, екологічних збитків, тощо;
  • зменшення або уникнення штрафів;
  • скорочення страхових внесків.

Непрямі вигоди:

  • зниження ймовірності та/або частоти загрози інциденту та пов’язаних з ним витрат;
  • переваги від удосконалення виробничих процесів, пов’язані з запровадженням заходів з безпеки, тощо;
  • скорочення операційних витрат і ресурсів, пов’язаних з: активами, персоналом, витратними матеріалами тощо;
  • збільшення прибутку підприємства;
  • залишкова вартість вивільнених ресурсів компанії.

Оскільки наслідки інциденту з безпеки реалізуються у випадку його фактичного виникнення то повинна бути прийнята до уваги частота їх виникнення при обчисленні очікуваних гіпотетичних втрат. Тому вартість витрат на подолання наслідків повинна бути помножена на ймовірність їх виникнення, щоб одержати очікувані гіпотетичні вигоди через відвернутий інцидент новостворюваними заходами з безпеки.

Аналогічні розрахунки мають бути виконані і для випадку без впровадження заходів з безпеки. Різниця між двома вартостями ілюструє гіпотетичну вигоду, яка показує результат від впровадження нових інвестицій в безпеку і дорівнює вартості витрат на подолання наслідків без інвестицій у безпеку вартість витрат на подолання наслідків з інвестиціями.

Як тільки дані про витрати та вигоди будуть зібрані, вони повинні бути проаналізовані. Для оцінки вартості технологічних інвестицій зазвичай використовуються прості порівняння витрат або розрахунок рентабельності. Однак ці методи визначають рішення з найменшими витратами та ігнорують переваги. Аналіз ефективності інвестицій в СФЗ вимагає більш глибокого їх опрацювання.

Щоб порівняти загальні витрати та повні вигоди в поточному часі необхідно розрахувати їх теперішню вартість за допомогою певного коефіцієнта, що враховував би такі зміни. Найчастіше таке приведення виконується шляхом дисконтування за допомогою певної відсоткової ставки тобто визначення сьогоднішньої вартості майбутніх грошових потоків з урахуванням фактора часу, або, іншими словами, розрахунок їх чистої приведеної вартості або скорочено NPV.

Крім NPV також застосовуються певні розрахункові величини, які допомагають поглибити аналіз варіантів інвестицій в безпеку, а саме внутрішня норма доходності (IRR), дисконтований період окупності (DPP) та індекс прибутковості (PI).

Очевидно, що грошові потоки та їх величини, тобто, витрати на запобігання інцидентів та особливо очікувані гіпотетичні вигоди (через не відбування або уникнення подій), можуть бути негарантованими. Для отримання максимально інформативних результатів можуть використовуватися різні підходи, як то застосування певних загальноекономічних показників та коефіцієнтів, так і спеціальних статистичних методів, що враховують галузеві особливості.

Процес прийняття рішень про доцільність інвестицій в СФЗ на практиці – переважно не просто оцінка витрат і вигод заходів з безпеки. Рішення про їх здійснення повинні бути виправдані та базуватись також і результатах оцінок, що враховують їх галузеві особливості. Так, при оцінці проектів звичайне правило, застосоване моделлю аналізу «витрат-вигод», полягає в тому, що інвестиції повинні бути зроблені, якщо вигода переважає витрати. Однак галузево-адаптоване правило полягає в тому, що захід з безпеки має бути реалізований навіть якщо витрати не «надзвичайно непропорційні» ризику. За допомогою такого підходу інвестиційним витратам дозволяють переважити вигоди, що виражається величиною максимально виправданих витрат.

Максимально виправдані витрати це величина коштів, розрахована на основі ймовірності вихідного інциденту, яку доцільно витрати на заходи з безпеки, що дозволять знизити ризик такого інциденту до нуля. Знання рівня таких витрат дозволяє ідентифікувати які ще додаткові заходи можуть бути вжиті, а також здійснити їх ранжування з огляду на прийнятний рівень практичної доцільності (а саме забезпечуване зменшення допустимого ризику) та наявні джерела фінансування.

Однак питання залишається, наскільки витрати можуть переважити вигоди перш ніж будуть оцінені як «надзвичайно непропорційні». Відповідь залежить від факторів, які впливають на розмір фактору непропорційності, який робить NPV інвестицій в безпеку рівним нулю. Використовуючи результати моделювання зміни цього фактору за основними критеріями проектів, можливо порівняти альтернативні заходи безпеки.

Наступний алгоритм може бути застосований для оцінки ефективності та прийняття рішень щодо можливих варіантів інвестицій в системи фізичного захисту для протидії сценаріям інцидентів всіх типів.

Розпочати оцінку необхідно з оцінки вразливості системи та визначити основні типи ризиків які мають бути зменшені, ймовірності їх виникнення та потенційні негативні наслідки. Подальша технічна та фінансова оцінки можуть бути виконані паралельно та базуватися на результатах попередніх кроків. Технічна оцінка зосереджена на визначенні найбільш відповідних інвестицій у безпеку, заснованих на оцінці загроз безпеці, які могли б вплинути на величину відвернутого ризику. З цією метою має бути визначені варіанти можливих інвестицій в безпеку та для кожного варіанту повинні бути визначені основні як вартісні так і відносні характеристики. Враховуючи, що деякі з визначених інвестицій з технічної точки зору можуть бути не сумісними з наявною системою то від таких заходів потрібно відмовитися перед здійсненням наступних кроків аналізу. Мета фінансової оцінки полягає в тому, щоб визначити бюджет заходів з безпеки, наприклад, відмовившись від деяких інвестицій у безпеку, які є занадто дорогим та недостатньо ефективними. Для оцінки грошових потоків інвестицій у безпеку повинні бути також визначені і необхідні параметри: норма дисконту та період життєвого циклу інвестиційних заходів.

Для кожного з варіанту можливих інвестицій в безпеку необхідно оцінити їх фінансовий вплив з урахуванням фактору непропорційності, щоб інвестиції в безпеку формували прибуток. За результатами такої оцінки може виникнути потреба і у певній конфігурації розглянутих варіантів інвестиційних рішень. Крім того, наявні варіанти можуть бути оцінені шляхом аналізу чутливості, для якого використовуються в якості ймовірнісних параметрів можливі наслідки і ймовірності сценаріїв інциденту. Тому, головна мета інвестиційної оцінки полягає в тому, щоб оцінити надійність вибору згідно з різними сценаріями, і припущеннями. Для більш точного визначення доцільно зробити розрахунки для декількох різних сценаріїв змінюючи поступово різні параметри для того щоб дослідити зміни звичайного фактору непропорційності та збалансованого по NPV. Іноді, фінансова і технічна оцінка повинні бути повторені, щоб перебудувати технічні та фінансові елементи, включені в модель вирішення. В деяких випадках, спеціально для сценаріїв інциденту безпеки типу II, де немає точних розрахунків по рівню ризиків, можуть бути розглянуті альтернативні сценарії шляхом порівняння, наприклад, за вищою або більш низькою ймовірністю інциденту (відмінність між найгіршим варіантом, більш імовірним сценарієм, найбільш ймовірним сценарієм, і т. д.).

Заключний крок – це прийняття рішення, або вибір найкращого варіанту.

В рамках цієї статті розглянуті основні підходи до оцінки ефективності капітальних вкладень у заходи з технічного переоснащення систем безпеки та запропоновано власний метод планування інвестицій у системи фізичного захисту який реалізовано в запропонованому алгоритмі прийняття рішень з оцінки ефективності заходів з технічного переоснащення СФЗ.

Література

  1. Brijs, T., 2013. Cost-benefit Analysis and Cost-Effectiveness Analysis Tool to Evaluate Investments in Safety Related to Major Accidents. Master thesis. University of Antwerp, Antwerp, Belgium.
  2. Garvey, P.R., 2009. Analytical Methods for Risk Management. Chapman and Hall/CRC Press, Boca Raton, FL, USA.
  3. Gavious, A., Mizrahi, S., Shani, Y., Minchuk, Y., 2009. The cost of industrial accidents for the organization: developing methods and tools for evaluation and cost-benefit analysis of investment in safety. J. Loss Prev. Process. Ind. 22 (4), 434-438.
  4. Heinrich, H.W., 1959. Industrial Accident Prevention. A Scientific Approach. McGraw Hill Publishing Co, London (UK).
  5. Reniers, G.L.L., Audenaert, A., 2009. Chemical plant innovative safety investments decision-support methodology. J. Saf. Res. 40, 411-419.
  6. Reniers, G.L.L., Audenaert, A., 2014. Preparing for major terrorist attacks against chemical clusters: intelligently planning protection measures wrt domino effects. Process Saf. Environ. Prot. 92, 583-589.
  7. Reniers, G.L.L., Van Erp, H.R.N., 2016. Operational Safety Economics. A Practical Approach Focused on the Chemical and Process Industries. John Wiley and sons, Chichester (UK).
  8. Talarico, L., Reniers, G., Sorensen, K., Springael, J., 2015. Mistral: a game-theoretical model to allocate security measures in a multi-modal chemical transportation network with adaptive adversaries. Reliab. Eng. Syst. Saf. 138, 105-114.

Перегляди: 249

Коментарі закрито.

To comment on the article - you need to download the candidate degree and / or doctor of Science

Підготуйте

наукову статтю на актуальну тему, відповідно до роздлів журналу

Відправте

наукову статтю на e-mail: editor@inter-nauka.com

Читайте

Вашу статтю на сайті нашого журналу та отримайте сертифікат